Простит ли нам Господь, если украинцы будут культивировать язычество?
Языческие ритуалы в Киеве
Дорогие мои, Христос посреди нас!
Вчера задал вопрос: почему члены «пцу-сцу» молчат по поводу одурманивания наших людей языческими лозунгами? И сам задумался. А почему же? Решил поделится с вами своими мыслями.
1. Для этой организации Христос не есть «понад усе…», хотя они и прикрываются Его именем. Но, это принцип геббельсовской пропаганды – к правде примешай ложь – и ей все будут верить.
2. «Понад усе…» для них - государство, даже в духовном плане. Кроме того, они, уже не скрывая, обожествляют его лидеров. Подобные действия в религиоведении подпадают под понятие «язычества».
3. Их действия по захватам храмов напоминают поведения языческих племен, а именно – безжалостное отношение к «чужим», присвоение чужого имущества и т.п.. В этих захватах активное участие принимают военизированные формирования, открыто исповедующие неоязычество.
4. Дружба с представителями других религий: не важно, какой ты веры, лишь бы приносил жертвы (молитвы) вместе с нами. Что делал глава УГКЦ на «службе» в Софии? Эти люди готовы на все, лишь ради одного – чтобы хотя бы кто-то их признал, даже в ущерб собственной веры.
5. Кроме обожествления государства, происходит обожествление и человека: все должно существовать для получения им удовольствий и комфорта – даже в храме. Для них – это высшая ценность, но не Христос.
6. Язычество не несет в себе единство, так и последователи «пцу-сцу» говоря о необходимости этого постоянно делят людей на «своих» и «врагов», навешивают ярлыки последним.
7. Элементарная боязнь: а что скажут люди? Боязнь СМИ, пропагандирующих и навязывающих либеральные ценности. Хотя бы, вспомнить беседу гражданина Думенко с пранкерами, в ходе которой он заявил о готовности поддержать ЛГБТ сообщества, ради того, чтобы его поддержал ЕС.
Простит ли нам Господь, если украинцы будут культивировать в своих душах языческую мерзость, которая уже сегодня сеется такими организациями как «пцу-сцу»?
Читайте також
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.
Від молитви до менеджменту: в Лаврі – нові «освітні програми»
Поки в Лаврі шукають «сакральне серце України», давня святиня перетворюється на майданчик експериментів: тепер тут пропонують «унікальні» курси з маркетингу.
Бути собою, коли всі збожеволіли: сила совісті і віри
Ми живемо у світі, де зло називають добром, а брехню — правдою. Ті, хто втратили совість, намагаються навчати нас моралі. Але навіть коли світ навколо зводить правду до божевілля, важливо не зраджувати Бога, свою совість і людяність. Бо істина — не там, де більшість, а там, де правда і Бог.
Різдво без канікул
Шкільні канікули у Рівному завершаться саме на свято Різдва за Юліанським календарем. Для багатьох родин це означає повернення до навчання замість спільного святкування важливого духовного свята.