ПЦУ учит Фанар канонам
Епифаний Думенко и Филарет Денисенко
«Стадион» Зе словно снял покров с застывшей в плену стереотипов и накатанных схем/сигналов информационной картинки. Не обошел этот процесс и «ПцУ». Там появились свои «Зе».
Однако появление такого заявления (которое якобы долго лежало в ящике) на официальном ресурсе, подконтрольном Филарету, является интересным сигналом.
А вот перл из перлов: «Кроме того, некоторые положения, предложенного «греками» Устава об управлении Церковью, были и вредны жизни нашей Церкви и даже антиканоничны».
«ПцУ» учит Фанар канонам:))).
Теперь я видел все:).
И, конечно, это шик: «Лгали до Собора о двух Предстоятелях. Лгали, принимая Устав, текст которого не обсуждался и оказался совсем не похожим на обещанный. Лгали о том, что будет сразу собран поместный собор ПЦУ для урегулирования всех сомнительных вопросов бытия Церкви. Лгали и лгут о положении диаспоры, она все же отходит к Вселенскому Патриарху, или просто-в небытие. Только прямо не говорят об этом сейчас, не "форсируют" вопрос – пусть немного все утрясется и тогда без объяснений выставят за дверь, а пока мы должны не спеша собирать свои вещи. А сейчас еще и приписывают нам, диаспоре, прямое непослушание Вселенскому Патриарху. Мы,дескать, в нарушение собственного Устава, сами не хотим быть в юрисдикции Вселенского Патриарха. Лгали о том, что на богослужениях будут поминаться два Предстоятеля – Патриарх и Митрополит. А ведь где ложь, там и ее, лжи, отец. Где ложь, там пресекается Божия Благодать. И все, сделанное на основе лжи, неправды, не имеет силы в Церкви, а является, по слову Отцов Второго Вселенского Собора о Максиме Цинике – ничтожным.
Всеукраинская паства Святейшего Патриарха Филарета, молитесь усердно Богу о своем Патриархе!»
Читайте також
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.