В расколе люди привыкают к жизни без благодати
Киевский храм УПЦ КП
Это купол строящегося на Оболони храма УПЦ КП. Вот уже несколько месяцев как на кресте, венчающем этот купол, отвалилась верхняя перекладина. Получился как бы перевернутый крест - символ сатанистов.
Не хочу толковать этот факт в каком-то мистическом духе, но чем-то этот крест символизирует «перевернутую» духовную жизнь ПЦУ.
Самое страшное в расколе то, что люди привыкают к жизни без благодати. Более того, возможно они даже не знают, каково это - жить в настоящей Церкви. Как следствие - извращенные понятия о морали, задачах Церкви и забвение Христа.
Это очень ярко видно на видео захватов храмов: верующие УПЦ поют церковные песнопения, а верующие ПЦУ - гимн Украины. Предстоятель УПЦ в своих проповедях говорит о том, как спастись и избежать греха, а «иерархи» ПЦУ рассуждают о политике и нации.
Переворачиваются и понятия о добре и зле, правде и лжи. Десятки видео подтверждают факты насилия в отношении верующих УПЦ, а Епифаний говорит об «открытых дверях, сердцах и обьятиях» для «тех, кто еще сомневается» переходить ли в ПЦУ. Верующих УПЦ избивают, их храмы отбирают, а спикеры Киевского патриархата утверждают, что «переходы» происходят мирно и по закону.
И вот так, постепенно, в сердцах ушедших из Церкви людей Крест Господень заменяет его сатанистская пародия. Возможно незаметно для них, подсознательно, они начинают служить не Христу, а «Отцу всякой лжи».
А возможно, у некоторых из них вражда - сознательная. Они помнят о том, что такое благодать, и отпадение от нее вызывает у них ненависть и стремление забыть об этом. Вот почему некоторые перебежчики из УПЦ с таким остервенением начинают поливать грязью свою материнскую Церковь. Просто им невыносимо видеть и осознавать свое падение, невыносимо знать или догадываться о своем предательстве.
Читайте також
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.
Від молитви до менеджменту: в Лаврі – нові «освітні програми»
Поки в Лаврі шукають «сакральне серце України», давня святиня перетворюється на майданчик експериментів: тепер тут пропонують «унікальні» курси з маркетингу.
Бути собою, коли всі збожеволіли: сила совісті і віри
Ми живемо у світі, де зло називають добром, а брехню — правдою. Ті, хто втратили совість, намагаються навчати нас моралі. Але навіть коли світ навколо зводить правду до божевілля, важливо не зраджувати Бога, свою совість і людяність. Бо істина — не там, де більшість, а там, де правда і Бог.
Різдво без канікул
Шкільні канікули у Рівному завершаться саме на свято Різдва за Юліанським календарем. Для багатьох родин це означає повернення до навчання замість спільного святкування важливого духовного свята.