Блаженніший Онуфрій і Епіфаній: чи була зустріч?

Зустріч Епіфанія з Блаженнішим Онуфрієм тривала менше хвилини

9 травня Україна відзначала видатне свято – День Перемоги над німецько-фашистськими загарбниками. У Києві пройшла хода Безсмертного полку і відбулися деякі державні заходи, присвячені цьому дню. Зокрема, чинний Президент Петро Порошенко поклав квіти до Вічного вогню в парку Слави.

За традицією, його супроводжували прем'єр-міністр, держурядовці та представники релігійних конфесій України: православні, іудеї, мусульмани. Все відбувалося так само, як це відбувається щороку, нічого нового.

Однак, через кілька годин безліч великих медійних видань України рознесли сенсаційну новину – під час святкових заходів відбулася зустріч Блаженнішого Онуфрія та Епіфанія Думенка. Всі вони посилаються на фото прес-служби ПЦУ, де в числі інших знімків розміщені кілька фотографій, на яких зображені разом Митрополит Онуфрій з головою ПЦУ. В новинах дані знімки коментуються багатозначною фразою – «в прес-службі не повідомляють, про що конкретно розмовляли між собою Епіфаній та Онуфрій під час зустрічі».

Такі повідомлення викликали бурхливу реакцію у суспільстві, в тому числі і серед вірних УПЦ – адже якщо зустріч відбулася, до того ж не розголошується її зміст, значить є що приховувати!

Масла у вогонь додала публікація в Facebook колишнього митрополита Олександра (Драбинка), відомого своїми неоднозначними морально-етичними стандартами.

«Для особливих ревнителів! Пани цілуються, а ви мужики "захищайте православіє", нехай у вас чуби тріщать», – віщає «архієрей» ПЦУ.

Пан Олександр видає на гора нехитру маніпуляцію, проводячи паралель між церковною ієрархією і великою політикою. Адже не секрет, що дуже часто демонстративно ворогуючі між собою депутати мають прекрасні особисті стосунки і навіть ведуть бізнес-проекти.

Ось і єпископ ПЦУ прозоро натякає – мовляв, ви, дурні, захищаєте якесь міфічне канонічне православ'я, а нагорі вже про все домовилися і над вами потішаються: «і хто заважає ось так перед Престолом Господнім стать? Те, що вони вчать – не робіть. А от так, як вони поступають, – так поступайте!»

Без сумніву, сам колишній митрополит Олександр саме таким «політичним» чином мислить і чинить, про що говорять надзвичайно різкі зміни його ідеологічних і канонічних переваг, від творця ідеології Руського міра до переконаного автокефаліста.

Однак Блаженніший Онуфрій має зовсім іншу репутацію. І не тільки в Україні, а й у всьому православному світі. Навряд чи коли-небудь можна було дорікнути в тому, що він говорить одне, а робить інше.

І свідки даної зустрічі між ним і Епіфанієм Думенком, з якими вдалося поговорити СПЖ, в один голос стверджують – ніякої спланованої зустрічі між Блаженнішим і паном Думенком не було, і вже тим більше не було ніяких бесід і розмов. Був раптовий порив з боку голови ПЦУ, який енергійно підійшов до Митрополита Онуфрія і простягнув йому руку для вітання. Все спілкування між ними тривало менше хвилини. Повинен був Блаженніший презирливо відвернутися від Епіфанія, що підійшов до нього? Демонстративно не подати руки?

Протоієрей Геннадій Шкіль про це пише: «Багато хто з нас, ХРИСТИЯН, так би і вчинили! Але згадайте, як ми раділи, що Духом Святим нам в Предстоятелі був обраний саме Митрополит Онуфрій!

Доброта, доброзичливість, привітність і відкритість в його очах, дали нам надію, що Церкву очолив саме той ієрарх, який сам випромінює любов! Любов, яку заповідав нам Спаситель!»

Думається, саме в цих словах – відповідь на збентеження дуже багатьох православних, які не тільки дивуються, але навіть вже перебувають на межі засудження – мовляв, як же так, у нас масово захоплюють храми, людей виганяють і б'ють, а Блаженніший подає руку головному розкольнику!

Зараз Епіфанію Думенку доводиться нелегко. Ейфорія, коли він, мирянин, раптом був названий главою помісної церкви, поступово випаровується і шанси Епіфанія керувати новою церковною структурою стають все примарнішими. У ПЦУ назрів очевидний розкол, Філарет має намір відновити Київський патріархат і цілком може статися, що Епіфаній залишиться ні з чим.

«Почесний патріарх» більше не має наміру залишатися почесним і скликає 14 травня своїх «архієреїв», щоб реанімувати УПЦ КП. Епіфаній Думенко запрошення на цю зустріч не отримав, світські ЗМІ на всю сурмлять про конфлікт між ними. ПЦУ розділилася на два табори, кожен з яких звинувачує іншу сторону в розколі і проросійських настроях.

І ось, в цій ситуації, Епіфаній саме зараз підходить до Блаженнійшого, хоча на офіційних прийомах вони перебували разом не один раз. Підходить до людини, яка, за його словами, «стовідсотково віддана Російській державі». І, незважаючи на блискавичність зустрічі, фотограф прес-служби ПЦУ встигає зафіксувати їхнє рукостискання з різних ракурсів. Чи було це все випадковістю?

Блогер Олександр Вознесенський вважає, що даний вчинок Епіфанія говорить про те, що він, передчуваючи крах, шукає можливі шляхи відступу: «ми ще побачимо цікаву комедію з крокодилячими сльозами і розповідями про те, що насправді він завжди в душі відчував повагу до митрополита Онуфрія, але злий Філарет не давав йому цього озвучити».

Ми не знаємо, чи будуть сльози Епіфанія кродилячими і чи будуть вони взагалі. Але ми знаємо, що і Блаженніший Онуфрій, і вся УПЦ на кожній службі моляться про напоумлення розкольників і повернення їх у лоно істинної Церкви, роблять все, щоб ці сльози з'явилися.

Зараз багато православних, особливо ті, які терплять з боку ПЦУ образи і насильство, схильні бачити в них ворогів і безумовних грішників.

Але ми забуваємо, що кожна людина, навіть найбільший і безумовний грішник – це носій образу Божого і потенційно – житель Небесного Єрусалиму. І нехай багатьом з нас зараз здається, що до лідерів розкольницьких структур це аж ніяк не відноситься, чи це правильне відчуття. І приклади апостола Павла, розсудливого розбійника, Марії Єгипетської і багатьох інших святих Церкви про це яскраво свідчить.

Нам, християнам, не потрібна перемога над розкольниками, нам потрібно, щоб вони змінилися. А перетворення можливе тільки через любов. І дуже багато свідчить, що Блаженніший Онуфрій знає про це краще за інших.

Читайте також