Феерический текст от Филарета
Филарет написал жесткое Обращение по ситуации в ПЦУ
1. Филарет вполне резонно отмечает, что формально распустить Киевский патриархат мог только Поместный собор Киевского патриархата, согласно его уставу. То есть с юридической точки зрения процедура не была соблюдена, я так понимаю. С канонической точки зрения УПЦ КП - это да, ничтожество, но в правовом поле это одна из религиозных организаций, имеющая свои права. Поэтому возникает вопрос - насколько законна бумага, которая была оформлена 15 декабря о самороспуске УПЦ КП?
2. Филарет утверждает, что согласился участвовать в объединительном соборе на определенных условиях и Епифаний был в курсе этих условий! Конечно, эти условия полный бред, но ведь все о них знали! А значит сами себе заложили мину замедленного действия! На что греки и Епифаний рассчитывали? На то, что амбиции Филарета рассосутся сами собой? Поэтому извините, в этом плане я вижу недальновидность устроителей этого "собора". Им сначала нужно было решить проблему Филарета и проблему хиротоний т.н. "епископата" УАПЦ и УПЦ КП. А потом уже соборы созывать.
Так что когда Черноморец, Деркач, Ковальская и другие сейчас клеймят Филарета пусть для начала посмотрят в зеркало! Они сами создали эту ситуацию! Изначально вся эта затея с легализацией раскола была провальной. Первопричина не в Филарете, а в попытке извратить каноны и надеть сову на глобус. В попытке обмануть всех, выдав фальшивое за истинное. А теперь они удивляются, что тоже самое с ними делает Филарет. Они перехитрили сами себя, потому что объединялись, держа дулю в кармане! Так что все они друг друга стоят!
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади