Гройсман своим подарком для ПЦУ обидел немцев
Епифаний очень рад подарку Гройсмана. Фото: ПЦУ
Премьер Гройсман на прощание решил подарить ПЦУ большое здание в центре Киева, практически во дворе Лютеранской кирхи и прямо за углом от Администрации президента.
Очень рад за ПЦУ. Хорошие квадратные метры в центре, да еще и даром - это счастье.
Правда, означает ли это, что ПЦУ решила попрощаться с объектом "патриархия" на улице Пушкинской в Киеве, который, понятно, сейчас занимает Филарет. И да, вроде на Десятинной улице (это уже не административный, а самый важный исторический центр Киева) - большой, шестиэтажный кажется офис УПЦ КП. Я совершенно запутался в том, кто там кому отец и наставник, но строили этот гигантский для такого нежного места Киева - именно как управление Киевского патриархата. Там почему-то никаких крестов до сих пор нет)
И последнее. Этим подарком Гройсман и его правительство не только обидели немцев, которые планировали сделать в здании немецкую гимназию рядом со своей кирхой и очень просили об этом, но и оставил с большим вопросом католиков. Почти тридцать лет Католическая церковь просит вернуть костел святого Николая в столице. Об этой церкви много пишут, она находится на балансе правительства (принадлежит филармонии) и рассыпается на глазах. Не знаю, может, стоит задать этот вопрос про костел Николая под тем постом премьера? Я задам.
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади