Депутаты, посмотрите в глаза этих людей!

Крестный ход УПЦ. Фото: Facebook

Верующих было гораздо больше, нежели в прошлом году. Чувствовалась уверенность в своих силах, понимание того, что правда на нашей стороне. Люди не стеснялись говорить об этом и в открытую. Я уверен, что с таким настроем никакой «ПцУ» нас не сломить. Как бы ее ни поддерживали – от Фанара до Вашингтона.

Одна из женщин, которая шла возле меня, при виде Верховной Рады отметила, что ее предыдущие представители не смогли поломать через колено УПЦ. И свидетельство этому – огромное море людей в молитвенном шествии, которое возрастает из года в год.

Обратил внимание на то, что возле парламента люди вынесли и поставили стенды с фотографиями общин, пострадавших в результате рейдерских атак сторонников «ПцУ». Тем самым депутатам явно говорилось: посмотрите в глаза этих простых людей и сделайте наконец все правильно. Положите конец захватам и дайте по рукам тем, кто их организовывает и вдохновляет.

Очень был рад встретить многих своих знакомых и друзей. «Ионинцы», отец Олег Точинский, отец Геннадий Шкиль, отец Георгий Прокопчук и другие мои близкие товарищи, отлично, что нам удалось вместе сегодня пройти в рядах этого Крестного хода.

Пусть всех нас и нашу Церковь хранит Пресвятая Богородица, а также те святые, мощи которых сегодня пронесли в шествии.

Читайте також

Правда, про яку не хочуть говорити!

Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.

На чиєму боці Бог — Росії чи України?

​Духовні роздуми на основі Біблії ​Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.

Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого

Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.

Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова

Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?

Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність

7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.

Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність

В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади