Чем объяснить резкое снижение участников «крестного хода» ПЦУ
Крестный ход ПЦУ Фото: Facebook
В конце крестного хода Епифаний Думенко заявил, что в крестном ходе ожидалось около 20 000 человек, потому что они искусственно людей не свозят
Ок. Я не буду сравнивать с УПЦ. Дело в другом.
Полиция сообщила, что в этом году в крестном ходу СЦУ приняло участие 15 000 человек.
Но в прошлом году полиция заявляла о 65 000 участников крестного хода УПЦ КП.
Возникает вопрос: почему количество участников снизилось более, чем в 4 раза?
И тут два варианта ответа:
1) Из-за ухода Филарета из СЦУ Епифаний потерял уважение в среде раскольников и простые верующие его не уважают и не верят ему. В силу этого хочет ли Епифаний сказать, что СЦУ переживает кризис и количество людей уменьшилось в 4 раза из-за этого?
2) Или же он хочет сказать, что в прошлом году и ранее все эти крестные ходы УПЦ КП набирали такое количество за счет своза бюджетников, а после ухода Порошенко с должности президента привезти бюджетников не удалось и поэтому цифра упала более, чем в 4 раза?
Как объяснить такое резкое снижение участников крестного хода? Ведь речь идет не о снижении на 5-10%, а о снижении более чем 4 раза. Это очень ощутимый показатель.
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади