Навіщо дотримуватися постів в середу і п'ятницю?
Фото: amic.ru
Сергій Вихованець
Відповідає ієрей Давид Поляков:
– Постами в середу і п'ятницю ми позначаємо особливі дні в житті Спасителя. У середу ми почитаємо Його зраду Іудою, а в п'ятницю Його смерть заради нашого спасіння. І в знак подяки Йому ми утримуємося від певного роду їжі, а також від веселощів, щоб хоч в цьому малому віддячити Господу за Його жертву.
Для того, щоб глибше розібратися в історичних передумовах, потрібно звернутися до історії і до церковного передання.
Практика посту в середу і п'ятницю йде ще з часів апостолів, про що йдеться в древніх пам'ятках, таких як «Дідахі» (кінець I – початок II століть). У 8-му розділі цього тексту ми читаємо цікавий припис: «Пости ж ваші нехай не будуть з лицемірами, бо вони постять в другій і п'ятий день тижня. Ви ж постите четвертий і шостий».
Будова тижня, де кожну седмицю закінчує неділя – традиційний старозавітний рахунок днів тижня. Якщо накласти текст вище на сучасну структуру тижня, виявиться протиставлення двох постових практик: піст в понеділок і четвер («в другій і п'ятий день тижня») проти посту середи і п'ятниці («в четвертий і шостий»).
Очевидно, що друга з них – це наша сьогоднішня християнська традиція.
У приписі «Пости ж ваші нехай не будуть з лицемірами» не було б потреби, якби не існувало частини християн, які дотримувалися пісної практики юдеїв – понеділок і четвер в нинішніх календарних реаліях. У той час християн сприймали як гілку іудейства, і багато з тих, хто увірував у Христа, не знали, в чому різниця між іудейством і християнством.
Встановленням окремих днів посту, в тому числі, апостоли показували, що Іудейство і Християнство не одне і теж.
Читайте також
Чи існує в Церкві молитва на «перейменування»?
Багато хто чув про «молитву на наречення імені» і вважає її способом змінити долю або просто взяти нове ім'я. Протоієрей Вадим Гладкий про позицію Церкви з цього питання.
Чому Церква вважає турботу про природу моральним обов'язком?
Разом з протоієреєм Вадимом Гладким розбираємо, чому одних технічних заходів захисту екології недостатньо, якщо душа уражена егоїзмом.
Бог Старого Завіту «жорстокий»? Як Він став «Богом-Любов'ю»?
Разом з протоієреєм Вадимом Гладким розбираємо, чому Бог Синаю здається «караючим», а Христос – «милосердним».
Чи актуальні старозавітні пророки сьогодні і в чому їхня головна місія?
Протоієрей Вадим Гладкий про те, що служіння пророків – не передбачення майбутнього, а жива совість народу.
Як Православна Церква ставиться до другого шлюбу?
Протоієрей Вадим Гладкий про те, чому Церква не вітає, але допускає повторні шлюби, і як правильно ставитися до особливого чину вінчання другошлюбних?
Нейромережі та творчість: як не втратити образ Божий?
Чи існує ризик втрати людиною творчого потенціалу у зв'язку з розвитком нейромереж і як нам зберегти в собі подобу Божу? Розмірковує архімандрит Маркелл (Павук).