Выборочная демократия
День памяти жертв актов насилия на основе религии относится к нам напрямую
Дорогие мои, свет Христов просвещает всех нас!
В мае этого года Генеральная Ассамблея ООН установила 22 августа – Днем памяти жертв актов насилия на основе религии или убеждений. Тем, кто не знаком с Церковной историей нашей страны, может показаться, что к нам этот день не имеет никакого отношения. Но на самом деле День памяти жертв актов насилия на основе религии относится к нам напрямую.
Только от одних униатов в нашей стране пострадали десятки тысяч православных. А сколько было исповедников и мучеников в годы красного террора. Но самое печальное то, что и сейчас эту униатско-большевистскую традицию гонений на Православную веру продолжают реализовывать на местах чиновники с неокоммунистическими мозгами. Сколько захвачено храмов, сколько избито прихожан, сколько насилия совершено над теми, кто не хочет в угоду политикам менять свои религиозные убеждения и отрекаться от своей веры. Вся вина прихожан и священнослужителей УПЦ только в том, что они хотят оставаться в лоне канонической Православной Церкви.
Получается, что современная демократия понимает свободу совести и права человека исходя из двойных стандартов. Если кто-то посмеет сказать только предосудительное слово в отношении представителей нетрадиционных сексуальных ориентаций, то на него тотчас обрушится весь гнев свободолюбивых демократов. Но если будут избивать и преследовать за веру, то на это никто не будет обращать ни малейшего внимания. Как объяснить тогда то, что марши равенства у нас охраняют тысячи полицейских, а при избиении верующих и захватов храмов УПЦ правоохранительные службы либо полностью бездействуют, либо помогают захватчикам?
В связи с сегодняшней памятью жертв актов насилия мне бы хотелось пожелать нынешнему руководству страны и лично Президенту Владимиру Зеленскому помнить о той громадной ответственности перед Богом и перед своим народом за ту власть, которая вам дарована. Мы все надеемся, что когда-то сможем увидеть, как на нашей Родине уважаются и защищаются религиозные права и свободы любого человека. А право каждого иметь свои убеждения будет не только прописано в Конституции, но и соблюдаться на практике.
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади