Фанар все больше демонстрирует склонность к тирании
Многие недоброжелатели РПЦ пытались перевернуть все с ног на голову, утверждая, что Русская Церковь хочет «отжать» от Фанара архиепископию, «поглотить» ее и прочую чепуху.
Напомню предысторию - именно Константинополь оттолкнул от себе русскую архиепископию с центром во Франции, объявив о ее ликвидации и упразднении патриаршего томоса от 1999 года! После решения архиепископии о непринятии роспуска, Константинополь не изменил своего решения и предложил позорные условия капитуляции архиепископии, а также попытался осуществить переворот в ее руководстве, выдав отпускную грамоту владыке Иоанну и объявив главой русских приходов Эммануила Галльского. То есть до конца требовал от русских приходов слепо подчиниться своему решению.
В этой ситуации РПЦ протянула руку помощи, помогая архиепископии избежать уничтожения и расчленения!
Вообще, вся эта история ломает стереотип о добром и либеральном Константинополе и злой и деспотичной РПЦ.
Фанар все больше и больше демонстрирует свою склонность к тирании и неспособности к диалогу.
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади