Волинський священик: Щоб заявити права на храм, треба спочатку попрацювати

Настоятель храму на честь Різдва Божої Матері в м. Камінь-Каширський протоієрей Юрій Михайлов. Фото: spzh.news

Настоятель храму УПЦ  на честь Різдва Божої Матері в м. Камінь-Каширський Волинської області протоієрей Юрій Михайлов розповів СПЖ, як взимку цього року зумів відстояти свою парафію від претендентів із ПЦУ. Тут, як і на багатьох парафіях Волинської єпархії, в період січня-квітня 2019 року, теж організували збори «за перехід», однак активісти зазнали фіаско: їх виявилося настільки мало, порівняно з прихильниками УПЦ, що не допомогло навіть сприяння влади.

Камінь-Каширський – на півночі Волині, де традиційно мало підтримували УПЦ КП, а надалі – і ПЦУ. Незважаючи на це, в кількох навколишніх великих селах прихильникам нової церковної структури цими тижнями все ж вдалося захопити парафії УПЦ і навіть переманити на свою сторону двох настоятелів. Міський храм із численними парафіянами став би непоганим трофеєм для рейдерів, які оригінально спланували голосування в межах виборчої дільниці: в газеті перед спробою захоплення навіть опублікували список вулиць, жителі яких «допускались» ініціативною групою до голосування.

«У нас на парафії збори проходили двічі. 29 січня прийшло близько сотні людей, ми обговорили ідею переходу, я запропонував почекати певний час, чи буде визнання ПЦУ. Його не було, і зараз навіть розмов про це серйозних немає. Але вони (актив ПЦУ, – ред.) вирішили перед виборами провести ще збори, ми не знали про це, і дізналися з газети про списки вулиць. Навпроти храму вони поставили намет, взяли урну, підготовлену для виборів Президента – не знаю, наскільки це було законно», – згадує протоієрей Юрій.

Того дня в храмі зібралося близько тисячі людей, які дізналися про спробу захопити їхню парафію. Пройти в приміщенні було неможливо, дуже багато городян чекали й на території церкви. Спочатку в храмі відбулося голосування за те, щоб залишитися в УПЦ, активісти ПЦУ вийшли з приміщення й заявили, що зібрали «за перехід» 700 підписів, хоча виявилося в підсумку менше 360. За збереження юрисдикції, за словами настоятеля, в той день було зібрано понад 1200 підписів, і, бачачи чисельну перевагу, опоненти УПЦ поки припинили свої дії.

Віддалений від центру міста храм – дійсно дуже ласа здобич для тих, хто думає, що з захопленням приміщення до них відійдуть і люди, які його тримали. За словами отця Юрія, 20 років тому, коли він прийшов на парафію, церква виглядала покинутою і дуже багато для збереження пам'ятки архітектури XVIII століття зробили самі люди. Ідея віддати храм комусь іншому, зрозуміло, їм не сподобалася. Зараз тут доглянута територія, збудований церковний будинок, де після служби збирається актив парафії; і людей сьогодні буває на службі набагато більше, ніж на початку служіння протоієрея Юрія. На парафії діють дві недільні школи: для дорослих і для дітей.

Коли громада зайнялася відновленням храму, чимало раритетів передали в місцевий краєзнавчий музей. На дзвіниці храму, поруч із 90-річним дзвоном, закріплені гільзи снарядів часів I світової війни. «Дзвін ми будемо міняти», – планує священик; цей же був відлитий, судячи з напису, на Данцігській верфі в 1930 році. Парафії торкнулися і нинішні бойові дії на сході України: настоятель і парафіяни тісно співпрацюють із місцевим волонтерським рухом, постійно передаючи допомогу військовослужбовцям. Волонтери ж стали на бік священика УПЦ, коли над храмом нависла загроза захоплення.

«Сьогодні люди не приймають ідею будь-якого переходу», – говорить священик. Та й у цілому, за його словами, після 20 років вкладеної в храм праці, починаючи з закріплення скошеного від часу хреста на куполі, парафіяни критично ставляться до претендентів на свою працю. «Щоб диктувати будь-які вимоги й висувати умови, потрібно спочатку вкласти щось в парафію або відбудувати свою церкву з нуля, з ділянки землі, а тоді вже пред'являти претензії», – так вирішили в парафії.   

Як повідомляла СПЖ, раніше віряни Вінницької єпархії УПЦ не пустили в свій храм активістів ПЦУ: нечисленні прихильники ПЦУ з'явилися в храм УПЦ і зажадали віддати ключі. Громада в молитовному стоянні відстояла храм. 

Читайте також