Чи можна православній людині лікуватися гіпнозом?
Фото: noticiasaominuto.com
Василій Уминський
Відповідає протоієрей Валентин Макаров:
– Наскільки мені відомо, гіпноз часто практикують при невротичних розладах, різних фобіях і відхиленнях у поведінці людини. Людина може бути переслідувана нав'язливою думкою або страхом. Наприклад, страхом втрати роботи, невірності чоловіка, боязні майбутнього, раптової смерті, нав'язливим стеженням. Такі психічні стани більше характерні для людей, які не знають Бога. Для віруючого у Всесильного Бога провідником через вируюче житейське море служать як численні настанови зі Святого Письма: «Господь – моє світло й спасіння моє, кого буду боятись?(Пс.26)», так і приклади з життя святих, яких Господь часто рятував з різних бід. А, якщо і довелося їм постраждати, то тільки для слави Божої.
Сучасна суєтна людина, що живе у страшному інформаційному потоці, боїться всього: від бактерій, що живуть під кришкою унітазу і розмножуються в порожнині рота, до чорних дір і астероїдів, що періодично загрожують знищити нашу планету, від яких нас хоробро захищають старі актори Голлівуду. Чого варта тільки кліматична істерика шведського підлітка, яка прогулює школу, але поставила півсвіту на вуха.
Тримати весь світ у страху – це одне із завдань князя світу цього. Інше його завдання – маніпулювати громадською думкою для своєї вигоди. Пригадується страх і жах жителів США в 60-х роках ХХ століття, який довів багатьох до самогубств від однієї фрази: «Росіяни йдуть». Тому немає нічого дивного, що людина, яка без розбору споживає інформацію з телевізора і соцмереж, схильна до багатьох переживань і страхів.
Саме це «сприятливе» середовище і розплодило цілу армію психологів, психоаналітиків, в т.ч. і практикуючих гіпноз. Нашим дідусям і бабусям, які піднімали з руїн країну, встигали сидіти вечорами за партами, народжувати дітей і складати прекрасні пісні, ніколи не спало б на думку йти до чужої людини і виливати їй свою душу або біль. Хіба що за склянкою спиртного, коли була можливість і час. Люди, які пережили страшне горе, отримали радість у великій перемозі стали сталевими. Вони самі змогли б будь-якому психологу просто і дохідливо пояснити, що і по чому в цьому житті. Не те, що нинішнє плем'я...
Наша християнська аскетика устами святих отців головним завданням ставить тверезість розуму. Все починається з усвідомлення безсилля себе зі своїми гріхами і всесильної допомоги Божої як через таїнства Церкви, так і в особистих молитовних трудах. Ніхто не зможе протистояти тандему Бога і людини, яка до Нього прагне.
Тому добровільно піддавати себе впливу якогось стороннього навіювання є глибокою облудою, від слова блудити. Дозвіл комусь контролювати свою свідомість чимось нагадує дозвіл комусь доглядати за своєю дружиною.
Звичайно, погоджуючись на операційне втручання, ми теж віддаємо своє тіло і саме життя під тотальний контроль сторонніх людей. Але гіпноз, це все ж таки щось інше. І я радив би сто разів подумати, перш ніж погодитися на лікування за його допомогою.
Читайте також
Чи існує в Церкві молитва на «перейменування»?
Багато хто чув про «молитву на наречення імені» і вважає її способом змінити долю або просто взяти нове ім'я. Протоієрей Вадим Гладкий про позицію Церкви з цього питання.
Чому Церква вважає турботу про природу моральним обов'язком?
Разом з протоієреєм Вадимом Гладким розбираємо, чому одних технічних заходів захисту екології недостатньо, якщо душа уражена егоїзмом.
Бог Старого Завіту «жорстокий»? Як Він став «Богом-Любов'ю»?
Разом з протоієреєм Вадимом Гладким розбираємо, чому Бог Синаю здається «караючим», а Христос – «милосердним».
Чи актуальні старозавітні пророки сьогодні і в чому їхня головна місія?
Протоієрей Вадим Гладкий про те, що служіння пророків – не передбачення майбутнього, а жива совість народу.
Як Православна Церква ставиться до другого шлюбу?
Протоієрей Вадим Гладкий про те, чому Церква не вітає, але допускає повторні шлюби, і як правильно ставитися до особливого чину вінчання другошлюбних?
Нейромережі та творчість: як не втратити образ Божий?
Чи існує ризик втрати людиною творчого потенціалу у зв'язку з розвитком нейромереж і як нам зберегти в собі подобу Божу? Розмірковує архімандрит Маркелл (Павук).