Старий новий враз: Андрій Юраш може залишитися «головним з релігії»

Андрій Юраш може очолити новий держорган, який відповідає за релігійний напрямок. Фото: СПЖ

З кінця жовтня урядова комісія проводить конкурс на посаду голови державної служби з питань етнополітики та свободи совісті. І один із головних кандидатів на цей пост – колишній глава Департаменту Мінкульту у справах релігій Андрій Юраш.

Кримінальне розслідування – посадовцю не перешкода?

Андрій Юраш, який займав при команді Петра Порошенка пост «головного з релігії» – особистість одіозна й в багатьох відношеннях скандальна.

Відповідно до Конституції України, Церква відокремлена від держави. Але останнім часом цю статтю головного закону країни порушували дуже часто. І не останню роль зіграв тут саме Андрій Юраш.

Він був не тільки одним із найактивніших прихильників створення в Україні так званої ПЦУ, а й неодноразово втручався в справи Української Православної Церкви й інших релігійних організацій.

Наприклад, Юраш закликав УПЦ відкликати свої єпархіальні центри з непідконтрольних Україні територій Донбасу, звинувачував Церкву в брехні та маніпуляціях, а будь-кого, хто відмовлявся співпрацювати з владою в області релігії називав «проросійським» і «руськоміровським». Юраш дуже активно займався просуванням скандального закону про перейменування Церкви і погрожував усім релігійним організаціям, які не хотіли виконувати цей дискримінаційний закон, видаленням з Державного реєстру та втратою права юридичної особи.

При цьому сам він дотримуватися законів України не поспішав, а в багатьох випадках відверто їх порушував. Глава Департаменту у справах релігій був помічений у маніпуляціях з судовими документами, а 10 вересня 2019 року Державне бюро розслідувань порушило проти нього кримінальне розслідування за фальсифікацію у справі проти протоієрея УПЦ Віктора Земляного.

Навіть з цього невеликого переліку фактів абсолютно очевидно, що Андрій Юраш – людина, яка не може і не повинна обіймати посаду голови державного органу у справах релігій. Проте, як з'ясувала СПЖ, в коридорах української влади, мабуть, вважають, що це далеко не так.

Конкурс: кандидати, результати та експерт

За інформацією джерел СПЖ, конкурс на посаду керівника Держслужби з етнополітики і свободи совісті, який зараз проходить у Києві, може виграти саме Юраш.

З 18 кандидатів, які подали заявки на участь у конкурсі, залишилися тільки двоє – Андрій Юраш та Юрій Решетніков. Тільки вони пройшли третій етап відбору, під час якого кандидати на посаду голови Держслужби писали твір.

Найцікавіше, що тема твору безпосередньо стосувалася взаємин держави й Церкви й звучала так: «ПЦУ отримала Томос. Це викликало більше запитань, ніж відповідей. Якою має бути з вашої точки зору політика держави щодо Церкви?» Здавалося б, відповідь цілком очевидна, оскільки вона давним-давно прописана в Конституції України. Однак на думку запрошеного для перевірки твору експерта, це неправильна відповідь.

Саму тему твору розробляв запрошений Комісією з питань вищого корпусу держслужби експерт, яким виявився історик та релігієзнавець Ігор Козловський. І, що найдивніше, він же, в одноосібному порядку, перевіряв його результати.

У 2017 році при допомозі УПЦ і РПЦ Ігоря Козловського звільнили з полону на Донбасі, в якому він перебував за зв'язки з партією «Свобода». У світі українського релігієзнавства він зробив собі ім'я публікаціями на тему йоги, серед яких: «Чакри й їх місце в архітектоніці людини», «Прана – енергія життя», «Таттва шуддхі садхана», «Йога лотосових Стоп», «Йога Божественного Лона», «Стародавні Садхани реалізації сонячної енергії», «Містичні любовні Садхани в традиціях каула-тантри ваджраяни».

У даний момент ця людина займає посаду президента школи Аюрведи-Йоги, Тантри «Центру Діскавері». Крім того, Козловський входить і в експертну раду при Департаменті релігії Мінкульту. Тобто є членом органу, який підзвітний очолюваному Юрашем Департаменту у справах релігії. Саме в зв'язку з цим є всі підстави засумніватися в об'єктивній оцінці Козловським творів, які писали кандитати.

Ще одне підтвердження обґрунтованості подібних сумнівів СПЖ отримала від своїх джерел. Претенденти на пост глави Держслужби здавали свої роботи запечатаними в конверт без вказівки прізвища – щоб результати твору були максимально об'єктивними. Однак практично відразу після завдання Козловський запевнив Юраша, що у того вищий бал і він може не переживати.

Чого чекати далі

Новий міністр культури Володимир Бородянський зовсім недавно заявив, що підтримує закон про примусове перейменування УПЦ. Словам свого шефа вторить і його перший заступник Світлана Фоменко, яка запевнила, що Міністерство культури має намір активізувати кроки в напрямку перейменувати УПЦ.

Можна зробити цілком обґрунтований висновок, що представники влади хочуть бачити на посаді глави нової Держслужби у справах свободи совісті саме Юраша. Навіщо їм ця людина? Швидше за все, потім, щоб продовжити політику попередньої влади в релігійній сфері.

По-перше, Юраш неодноразово демонстрував свою позицію по відношенню до УПЦ, і на нього можна покластися не тільки в питаннях перейменування.

По-друге, це людина, яка багато разів доводила, що в питаннях релігії керується виключно власними симпатіями та політичною доцільністю.

Тому якщо виграє саме він, можна з великою часткою ймовірності спрогнозувати те, що чекає УПЦ:

• Повна і беззастережна підтримка державою ПЦУ.
• Повернення до перейменування УПЦ, що призведе до нової хвилі захоплень православних храмів. У недавньому інтерв'ю представник ПЦУ Євстратій Зоря відкрито заявив, що «переходи» в ПЦУ активізуються після того, як запрацює закон про примусове перейменування УПЦ, а поки що «накопичується потенціал для другої хвилі» переходів.
• Незаконні перереєстрації статутів храмів УПЦ на користь ПЦУ.
• Проштовхування нових антицерковних законів.
• Проблеми з реєстраціями статутів релігійних громад канонічної Церкви.

З цієї точки зору, перемога Юраша в конкурсі на посаду голови Держслужби з етнополітики і свободи совісті стане безсумнівно радісною подією для українських розкольників. Адже на чолі з цією людиною вони зможуть продовжити свою діяльність зі знищення Церкви.

Однак чи стане це перемогою нового уряду? Навряд. Захоплення храмів і відвертий пресинг УПЦ ні до чого доброго не призведуть. Призначити Юраша на цей пост – значить сприяти дестабілізації релігійної ситуації в країні й суспільстві і збільшити напругу в сфері церковно-державних відносин.

Майже вся діяльність Андрія Юраша на посаді глави Департаменту у справах релігій говорить про повну відсутність у цієї людини такого поняття як професіоналізм і, разом з тим, про готовність виконувати майже будь-яке політичне замовлення.

В першу чергу, тому що він зневажає всі демократичні принципи, які декларує керівництво країни.

По-друге, тому що він проводить виборчу релігійну політику.

По-третє, проти нього порушено кримінальне розслідування.

Всі ці аргументи настільки очевидні, що про діяльність урядовця Юраш повинен забути на багато років. А ось чи забуде – дізнаємося 22 листопада.

Читайте також