Притча: про даремні суперечки і особисту відповідальність
Фото: Pixabay
Охрипши від крику і побившись, не змогли вони довести один одному нічого. Спересердя вирішили пастухи піти по дорозі, поки не знайдуть людину, яка змогла б вирішити їх суперечку.
Так, лаючись, пішли невідомо куди, залишивши стадо. Через деякий час на щастя, зустріли вони сільського священника, який йшов на службу. Повідали йому пастухи свою суперечку і попросили розсудити їх.
І відповів їм священик:
– Діти мої! Суть вашої суперечки в тому, що один з вас доїть козла, а інший підставляє йому решето!
Оторопіли від такої відповіді пастухи, але тут же згадали про залишену роботу, кинули даремну суперечку і поспішили назад до стада.
Читайте також
До святих – за попереднім записом
У печерах Лаври завжди одна температура – і при монголах, і при Хрущові. І одна й та ж святість. Але тепер до мощей пускають лише по сорок людей на день і за записом.
«Пікасо́»: гріхопадіння і покаяння
Уривки з книги Андрія Власова «Пікасо́. Частина перша: Раб». Епізод 26. Попередню частину твору можна прочитати тут .
Ключі від Канева: як преподобномученик Макарій не відступив перед ордою
Вересень 1678 року пам'ятає дим над Дніпром і сотні людей у соборі. Історія преподобномученика Макарія Овруцького про пастиря, який не покинув своїх овець заради порятунку життя.
Пісна весна чи засушливе пекло: чому нас вчить дуель Зосими і Ферапонта
Чому сухарі отця Ферапонта пахнуть гордістю, а вишневе варення старця Зосими – любов'ю. Читаємо Достоєвського в середині посту.
Броня невидимок: чому велика схима – це найвища свобода
Чорний аналав з черепом – не знак жалоби, а спорядження тих, хто покинув земну суєту. Як звичайна тканина стає щитом від будь-яких земних тривог і страхів.
Людина, яка писала розумом: Феофан Грек та його білі блискавки
Епіфаній Премудрий спостерігав за ним годинами – і так і не зрозумів, як він працює. Феофан розписував стіни, не дивлячись на зразки, і водночас вів бесіду про природу Бога.