Притча: про даремні суперечки і особисту відповідальність
Фото: Pixabay
Охрипши від крику і побившись, не змогли вони довести один одному нічого. Спересердя вирішили пастухи піти по дорозі, поки не знайдуть людину, яка змогла б вирішити їх суперечку.
Так, лаючись, пішли невідомо куди, залишивши стадо. Через деякий час на щастя, зустріли вони сільського священника, який йшов на службу. Повідали йому пастухи свою суперечку і попросили розсудити їх.
І відповів їм священик:
– Діти мої! Суть вашої суперечки в тому, що один з вас доїть козла, а інший підставляє йому решето!
Оторопіли від такої відповіді пастухи, але тут же згадали про залишену роботу, кинули даремну суперечку і поспішили назад до стада.
Читайте також
Риза з дорожнього плаща
Фелонь священника колись гріла плечі римського мандрівника в дощ. Нині духовенство носить на собі одяг стародавніх імперій, але з новими смислами.
Духовна інженерія Константинополя в облозі
Міські хресні ходи у Візантії рухалися за розкладом точніше військового маршу – і не раз утримували городян від паніки.
Розповіді про давню Церкву. Рівень управління: єпископ
Раніше кожен християнин знав свого єпископа особисто. Історичний розбір показує перетворення малої громади-сім'ї на величезну адміністративну структуру.
Реквієм обривається на сльозній молитві
Слово «реквієм» перекладається як «спокій». Моцарт встиг написати лише сповідь грішника – далі рукопис перервався зі смертю автора.
Паспорт, що врятував життя під носом у гестапо
В окупованому Києві звичайний прихід на Подолі став підпільною мережею порятунку, де рядок у метричній книзі важив більше, ніж людське життя.
Смерть, що зрівняла стани
У Римі жінка була вічною дитиною, а раб – просто річчю. Але на арені амфітеатру християнки здобули право голосу і довели свою рівність із чоловіками.