Православна Церква святкує пам'ять святителя Спиридона Триміфунтського

Святитель Спиридон Триміфунтський, фрагмент ікони

Святитель Святий Спиридон народився в кінці III століття в місті Аскія на острові Кіпр, під час жорстоких гонінь на християн.

Відомостей про його життя збереглося мало. Відомо, що народився святий в сім'ї бідняка, рано одружився. За своєю природою був скромний, добрий, привабливий і мудрий, за що його дуже любили оточуючі. Після смерті дружини прийняв чернечий постриг, віддавши дочку Ірину, яку сам хрестив і виховував у християнській вірі, на виховання церковній громаді.

Всі свої кошти праведник віддавав на потреби ближніх і мандрівників, за що Господь винагородив його даром чудотворення: святитель Спиридон зціляв невиліковно хворих і виганяв бісів.

У царювання імператора Костянтина Великого (306-337) його хіротонізовано на єпископа Кіпрського міста Триміфунта. У сані єпископа святитель не змінив свого способу життя, з'єднавши пастирське служіння із справами милосердя.

Як свідчить церковна історія, в 325 році святитель Спиридон брав участь у I Вселенському Соборі, на якому вступив у змагання з грецьким філософом, що захищав аріанську єресь. Проста мова святителя показала всім неміч людської мудрості перед Премудрістю Божою: «Слухай, філософ, що я буду говорити тобі: ми віруємо, що Всемогутній Бог з нічого створив Своїм Словом і Духом небо, землю, людину і весь видимий і невидимий світ. Слово це є Син Божий, Який зійшов заради наших гріхів на землю, народився від Діви, жив з людьми, постраждав, помер для нашого спасіння і потім воскрес, викупивши Своїми стражданнями первородний гріх, і совоскресив з Собою людський рід. Ми віримо, що Він Єдиносущний і Рівночесний з Отцем, і віруємо цьому без всяких лукавих вигадок, бо таємницю цю осягнути людським розумом неможливо». В результаті бесіди противник християнства став його ревним захисником і прийняв Святе Хрещення.

Спиридон прославився багатьма чудесами: по слову святителя прокидалися мертві, приборкували стихію, скидалися ідоли.

Одного разу до нього прийшла жінка з мертвою дитиною на руках, просячи про заступництво. За молитвою угодника Божого немовля повернулося до життя, але вражена радістю мати впала мертвою. Молитва святителя повернула життя і матері.

Коли святитель поспішав на допомогу до свого друга, якого за наклепом засудили до смерті, його шлях перегородив струмок, що несподівано розлився від повені. Святий наказав потоку: «Стань! Так велить тобі Владика всього світу, щоб я міг перейти і врятований був муж, заради якого поспішаю». Воля святителя була виконана, і він благополучно перейшов на інший берег. Суддя, що довідався про те, що сталося диво, з пошаною зустрів святого Спиридона і відпустив його друга.

Коли в Олександрії Патріархом був скликаний Собор ради скинення ідолів і капищ, за молитвами отців Собору пали всі ідоли, окрім одного, найшанованішого. У баченні Патріарху було відкрито, що ідол цей залишився для того, щоб бути скинутим святителем Спиридоном Триміфунтським. Викликаний Собором святитель сів на корабель, і в той момент, коли корабель пристав до берега і святитель ступив на землю, ідол в Олександрії з усіма жертовниками упав в прах, чим сповістив Патріарху і всім єпископам наближення святителя Спиридона.

У праведності і святості прожив святий Спиридон земне життя і в молитві віддав душу свою Господу. Мощі святого перебувають на острові Корфу (крім правої руки, яка зберігається в Римі).

Читайте також