Чи можна грати в карти?

Фото: casinoshka.livejournal.com

Сергій Шпак

Відповідає протоієрей Валентин Макаров:

– Правда. Символи, зображені на них, для нас святі, а блюзнірством є їх вживання в іграх і забавах. Ми достеменно не знаємо, які символи зображалися в давнину на гральних картах в Китаї, Індії, Японії і Персії. Але в символах, зображених на сучасних гральних картах (♠ ♣ ♦ ♥), ми можемо легко побачити священну символіку голгофських подій (спис, Хрест, плащаниця і пробите списом Серце). Навіть, якщо раніше цих символів не було, а були якісь інші, то зараз це вже не має ніякого значення. Та й сама гра у нас асоціюється з в'язницею, азартним притоном, на картах ворожать і їх використовують в чаклунстві.

Навіть якщо у минулому людина балувалася преферансом, «дурнем», пасьянсами, то після входження у Церкву, вона однозначно повинна залишити і ці забави. В принципі, карт навіть в домі бути не повинно. Недарма колись за їх вживання і виготовлення таврували розпеченим залізом і відправляли на заслання.

Якщо ви почуєте апологію карт, що існують інтелектуальні ігри такі, як преферанс або спортивний бридж, то дайте відповідь, що розум і всяку премудрість дає Господь, а для розминки розуму можна і партію в шахи зіграти. Правда, є думка, що раз шахи пішли з Індії, то ми не можемо в них грати. Я абсолютно з цим не згоден. Тоді не варто пити індійський чай, не користуватися арабськими цифрами, уникати японських машин і електроніки.

Загалом, як говорив апостол Павло (1 Кор.10: 23): «Все мені можна, та не все корисно, все мені дозволено, але не все наставляє!».

Читайте також

Чи існує в Церкві молитва на «перейменування»?

Багато хто чув про «молитву на наречення імені» і вважає її способом змінити долю або просто взяти нове ім'я. Протоієрей Вадим Гладкий про позицію Церкви з цього питання.

Чому Церква вважає турботу про природу моральним обов'язком?

Разом з протоієреєм Вадимом Гладким розбираємо, чому одних технічних заходів захисту екології недостатньо, якщо душа уражена егоїзмом.

Бог Старого Завіту «жорстокий»? Як Він став «Богом-Любов'ю»?

Разом з протоієреєм Вадимом Гладким розбираємо, чому Бог Синаю здається «караючим», а Христос – «милосердним».

Чи актуальні старозавітні пророки сьогодні і в чому їхня головна місія?

Протоієрей Вадим Гладкий про те, що служіння пророків – не передбачення майбутнього, а жива совість народу. 

Як Православна Церква ставиться до другого шлюбу?

Протоієрей Вадим Гладкий про те, чому Церква не вітає, але допускає повторні шлюби, і як правильно ставитися до особливого чину вінчання другошлюбних?

Нейромережі та творчість: як не втратити образ Божий?

Чи існує ризик втрати людиною творчого потенціалу у зв'язку з розвитком нейромереж і як нам зберегти в собі подобу Божу? Розмірковує архімандрит Маркелл (Павук).