Чи можна грати в карти?
Фото: casinoshka.livejournal.com
Сергій Шпак
Відповідає протоієрей Валентин Макаров:
– Правда. Символи, зображені на них, для нас святі, а блюзнірством є їх вживання в іграх і забавах. Ми достеменно не знаємо, які символи зображалися в давнину на гральних картах в Китаї, Індії, Японії і Персії. Але в символах, зображених на сучасних гральних картах (♠ ♣ ♦ ♥), ми можемо легко побачити священну символіку голгофських подій (спис, Хрест, плащаниця і пробите списом Серце). Навіть, якщо раніше цих символів не було, а були якісь інші, то зараз це вже не має ніякого значення. Та й сама гра у нас асоціюється з в'язницею, азартним притоном, на картах ворожать і їх використовують в чаклунстві.
Навіть якщо у минулому людина балувалася преферансом, «дурнем», пасьянсами, то після входження у Церкву, вона однозначно повинна залишити і ці забави. В принципі, карт навіть в домі бути не повинно. Недарма колись за їх вживання і виготовлення таврували розпеченим залізом і відправляли на заслання.
Якщо ви почуєте апологію карт, що існують інтелектуальні ігри такі, як преферанс або спортивний бридж, то дайте відповідь, що розум і всяку премудрість дає Господь, а для розминки розуму можна і партію в шахи зіграти. Правда, є думка, що раз шахи пішли з Індії, то ми не можемо в них грати. Я абсолютно з цим не згоден. Тоді не варто пити індійський чай, не користуватися арабськими цифрами, уникати японських машин і електроніки.
Загалом, як говорив апостол Павло (1 Кор.10: 23): «Все мені можна, та не все корисно, все мені дозволено, але не все наставляє!».
Читайте також
Як навчитися любити Бога всім серцем, усіма думками і всією душею?
Про те, як полюбити Того, Хто тебе створив, розмірковує протоієрей Василій Кучер.
«Нехай воскресне Бог»: чому ми говоримо про минулу подію як про майбутню?
Лінгвістичні та богословські особливості відомої молитви розбирає протоієрей Василій Кучер.
Як пережити втрату духівника?
Відхід наставника – величезне випробування. Протоієрей Вадим Гладкий про те, як впоратися з втратою духівника і чому ця подія – крок до духовного дорослішання.
Чи існує в Церкві молитва на «перейменування»?
Багато хто чув про «молитву на наречення імені» і вважає її способом змінити долю або просто взяти нове ім'я. Протоієрей Вадим Гладкий про позицію Церкви з цього питання.
Чому Церква вважає турботу про природу моральним обов'язком?
Разом з протоієреєм Вадимом Гладким розбираємо, чому одних технічних заходів захисту екології недостатньо, якщо душа уражена егоїзмом.