Не знаешь, какого ты духа!

Почему Христос не помогает нам карать нечестивцев? Фото: Pravmir.ru

-Вот, я бросил всё и пошёл за Тобой. Я же теперь не простой человек, правда? Я же теперь не такой, как эти грешники, иноверцы, еретики, раскольники и атеисты?

-Не знаешь, какого ты духа!

Ну, наверное, не всё я бросил, но ведь я - христианин! А они оскорбляют Тебя! Мне это неприятно. У меня же есть религиозные чувства! Отомсти им страшными болезнями, мучениями, скорбью!

-Не знаешь, какого ты духа!

Ну, если честно, то всё это задевает лично меня. А так как нет у Тебя здесь других рук, кроме моих, то дай мне силы всех покарать, как святые прежних времён карали неверных!

-Не знаешь, какого ты духа!

-Но ведь больно же, обидно! Кто они такие, чтобы меня - Твоего ученика - игнорировать? Я хочу чтобы меня уважали!

-Не знаешь, какого ты духа!

Я изо всех сил проповедую о Тебе, а они не слушают меня! Почему бы мне и не напомнить о себе силой?

-Не знаешь, какого ты духа!

-Что же мне, спокойно смотреть на то, как попирается правая вера и бездействовать? Но если я ничего не буду делать, они уничтожат меня!

-Не знаешь, какого ты духа!

-Всё у Тебя загадками! Скажи прямо - кого можно бить и ненавидеть, а кого нельзя?

-Не знаешь, какого ты духа! Сын Человеческий пришел не губить души человеческие, а спасать.

Читайте також

Правда, про яку не хочуть говорити!

Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.

На чиєму боці Бог — Росії чи України?

​Духовні роздуми на основі Біблії ​Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.

Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого

Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.

Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова

Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?

Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність

7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.

Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність

В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади