Міжпарламентська асамблея виступила в підтримку СПЦ в Чорногорії

Мирні протести вірян біля столичного собору Чорногорії. Фото: Чорногорсько-Приморська митрополія СПЦ

22 січня Міжпарламентська асамблея Православ'я, яка об'єднує політиків 20 держав, опублікувала офіційну заяву у зв'язку з ухваленням Закону про свободу совісті, що ущемляє Чорногорсько-Приморську митрополію Сербської Православної Церкви. Про це повідомив сайт Асамблеї.

«Міждержавні суперечки та розбіжності не можуть мати наслідків для соціальної та богословської діяльності церков і ні в якому разі не повинні перешкоджати здійсненню їх діяльності», – вважають православні політики.

На їхню думку, правомочності парламенту не можуть стати причиною для розриву відносин з Помісною Церквою і не повинні перешкоджати функціонуванню церковних пам'яток.

Автори заяви вважають, що «Чорногорська митрополія, плоть від плоті тіла народу, життєво-важлива і невід'ємна частина Сербської Православної Церкви, протягом століть несе святе служіння на благо народу Чорногорії».

З повним текстом заяви можна ознайомитися нижче:

З особливою стурбованістю Міжпарламентська Асамблея Православ'я (МАП) стежить за подіями в Чорногорії, пов'язаними з майном, що належить місцевій православній Чорногорській і Приморській митрополії на чолі з митрополитом кіром Амфілохієм.

Очевидна компетенція парламенту Республіки Чорногорія, пов'язана зі здійсненням законодавчої діяльності на основі інтересів народу цієї країни, не повинна розглядатися урядом як привід для розриву відносин з Помісною Церквою, а також використовуватися з метою обмеження її діяльності.

Заходи захисту численних пам'яток кожної країни повинні прийматися таким чином, щоб не перешкоджати, по мірі можливості, функціонуванню і використанню даного місця, а також досягненню мети, заради якої існує сам пам'ятник.

Чорногорська митрополія, плоть від плоті тіла народу, життєво-важлива і невід'ємна частина Сербської Православної Церкви, протягом століть несе святе служіння на благо народу Чорногорії. Такого роду діяльність пов'язана з необхідністю відповідних ресурсів і доходів, які дозволили б успішно продовжувати її здійснення.

Фінансова автономія традиційних релігійних утворень є необхідною передумовою для їх функціонування у визначених законами межах. Міждержавні суперечки та розбіжності не можуть мати наслідків для соціальної та богословської діяльності церков і ні в якому разі не повинні перешкоджати здійсненню їх діяльності.

Як повідомляла СПЖ, у протестах проти прийнятого президентом Чорногорії закону «Про свободу віросповідання та переконань і правове становище релігійних громад», що порушує права вірян і загрожує власності Сербської Православної Церкви, взяла участь третина населення країни.

Читайте також