Притча: чим небезпечні сумніви і як з ними боротися

Фото: Православие.Ru

– Ну, диявол завжди так, – відповів старець і розповів випадок.

«Був тут один ієромонах отець Венедикт і ще чернець отець Арсеній, чернець хорошого життя. Він майже не виходив із келії внаслідок своєї хвороби, вів особливе життя. Один раз йде отець Венедикт до себе в келію, і бачить: стоїть отець Арсеній. Погляд в нього якийсь злий, ворожий, під благословення не підходить. Отець Венедикт подивився на нього й пройшов повз із великим подивом. Тільки що він почав завертати за церкву, йому назустріч з абсолютно протилежного боку йде отець Арсеній. Обличчя веселе, підходить під благословення. О. Венедикт, ще більше дивуючись, запитує:

– Де ти був?

– У отця Тимона.

– Як? Я тебе зараз бачив біля ганку батюшки отця Анатолія!

– Це тобі привиділося. Сам бачиш, звідки я йду.

Тоді отець Венедикт пішов за вирішенням цього до батюшки отця Анатолія.

– Ну що ж тут дивного? – сказав отець Анатолій. – Ти ієромонах, а цього не знаєш? Це був, звичайно, біс в образі отця Арсенія».

– Сумніви, як блудні думки і хула, треба зневажати, не звертати уваги на них,– сказав батюшка своєму послушнику, – і ворог-диявол не витримає, піде від вас, бо він гордий, не винесе презирства. А якщо будете входити з ними в розмови, бо всі блудні думки, хула і сумніви – не ваші, то він закидає вас, завалить, вб'є... Зневажайте їх, і тоді вони вам анітрохи не зашкодять, особливо, якщо будете відкривати їх старцю-наставнику. Але відкривати їх треба не докладно, інакше можна пошкодити і собі, і старцю. Особливо блудні думки: треба засипати, закрити гноєм цю смердючу яму, а не копатися в ній.

Читайте також

Золоті шви Воскресіння

Японська традиція склеювати розбиті піали лаком із дорогоцінним порошком перегукується з євангельськими образами.

Чернецька заставна крамниця без зиску

У XV столітті італійський ремісник, що позичив на хліб, за рік віддавав лихварю половину свого майна. Ченці-францисканці придумали, як зупинити це без жодного прибутку.

Місто танцювало до смерті під замовлену музику

Влітку 1518 року жителі Страсбурга виконували смертельні танці під музику, яку замовила місцева влада. Зупинити епідемію змогла не медицина, а Церква.

Як трудівники не помітили потопельника

На знаменитому полотні гине міфологічний герой, але глядач помічає це в останню чергу. Брейгель поставив у центр композиції не катастрофу гордія, а повсякденну працю орача.

«Пікасо́»: Різдво в Київській семінарії

Уривки з книги Андрія Власова «Пікасо́. Частина перша: Раб». Епізод 28

Виверження вулкана і заморозки в Європі: іспит на людяність

Стихійне лихо на іншому кінці землі залишило Європу без тепла. Там, де люди об'єднувалися, голод відступав, а там, де допомога зволікала, народ дичавів.