Как спасти семью на грани распада
Мир полон дремлющей любви. Фото: Foma
Сегодня утром я получил такое сообщение: «Батюшка, доброе утро. У друзей семья на грани распада. Если будет возможность и время, не могли бы Вы какой-то пост назидательный о ценности брака и Таинстве венчания в Вашем Телеграм канале опубликовать? Заранее спасибо»...и я растерялся... я не знаю, разве можно постом одним как то помочь...Господи, умудри меня и этих людей!
Бог дарует нам силы любить и жить, но мы как не внимательные, не собранные дети теряем эти дары. Да, наша жизнь и многогранна, и хрупка. Где та грань, за которой двое становятся одной плотью. Как эти двое, которые ходили разными дорогами пересекают свои пути и уже не могут дышать друг без друга? А где та последняя черта, после которой два родных становятся врагами? Наверно это ответственность друг за друга. Я смотрю на фото счастливых людей и думаю: двое смотрят не только друг на друга, но и в друг друга! Это очень редко. Но еще реже (по слову классика) двое любят и смотрят в одну сторону. И как же важно чтоб это было Царство Небесное. Туда с эгоизмом никак нельзя. А что же делать если появилась трещина? Великий русский философ Иван Ильин писал, что «мир полон дремлющей любви». Бывает так, что она не уходит, она просто замирает. И надо через самоотречение очиститься. Через боль. Через прекращение дружбы со своим эгоизмом. Ведь все великое «рождается в муках», а ваша взаимная любовь и есть Великое!
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади