Как спасти семью на грани распада
Мир полон дремлющей любви. Фото: Foma
Сегодня утром я получил такое сообщение: «Батюшка, доброе утро. У друзей семья на грани распада. Если будет возможность и время, не могли бы Вы какой-то пост назидательный о ценности брака и Таинстве венчания в Вашем Телеграм канале опубликовать? Заранее спасибо»...и я растерялся... я не знаю, разве можно постом одним как то помочь...Господи, умудри меня и этих людей!
Бог дарует нам силы любить и жить, но мы как не внимательные, не собранные дети теряем эти дары. Да, наша жизнь и многогранна, и хрупка. Где та грань, за которой двое становятся одной плотью. Как эти двое, которые ходили разными дорогами пересекают свои пути и уже не могут дышать друг без друга? А где та последняя черта, после которой два родных становятся врагами? Наверно это ответственность друг за друга. Я смотрю на фото счастливых людей и думаю: двое смотрят не только друг на друга, но и в друг друга! Это очень редко. Но еще реже (по слову классика) двое любят и смотрят в одну сторону. И как же важно чтоб это было Царство Небесное. Туда с эгоизмом никак нельзя. А что же делать если появилась трещина? Великий русский философ Иван Ильин писал, что «мир полон дремлющей любви». Бывает так, что она не уходит, она просто замирает. И надо через самоотречение очиститься. Через боль. Через прекращение дружбы со своим эгоизмом. Ведь все великое «рождается в муках», а ваша взаимная любовь и есть Великое!
Читайте також
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.