Горите светом Божественного сияния, не бойтесь расточать этот свет
12 февраля — день памяти трех святителей Василия Великого, Григория Богослова и Иоанна Златоуста. Фото: Фома
Сегодня, когда мы празднуем память трех святителей, Церковь нам приводит назидательное чтение о горящей свече, подобно которой должна быть душа каждого христианина. Без этого свечения любви, истины и добра наша вера будет лишь мировоззрением или просто ритуальной обрядностью. Образ свечи очень глубокий и назидательный. Большинству из людей не хочется гореть, потому что гораздо безопаснее лежать где - нибудь у себя дома, в целости и сохранности.
Горение предполагает истаивание и умирание. Когда свеча начинает излучать пламя, она постепенно сгорает. Но именно так и жили святители Василий Великий, Григорий Богослов и Иоанн Златоуст. Вся их жизнь была горением и свечением людям. Нужно сказать, что огонь, которым горели их души, был, прежде всего, отражением Божественного Света, который они носили в своем сердце. Так, живя для Бога и людей, они показали нам пример того, как нужно светить и к чему стремиться. Если мы будем жалеть себя, боясь расточить воск своей жизни, то в конечном итоге останемся духовно бесплодными и не сможем войти в жизнь вечную. Свеча, которая не исполняет свое предназначение, это всего лишь бесполезный восковый прутик. Поэтому я хотел бы пожелать в этот день всем своим читателям гореть светом Божественного сияния, не бояться расточать этот свет, зажигать от любви своего сердца души других людей, чтобы пламя этого огня становилось все ярче и горячее.
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади