За рік після захоплення храму прихильники ПЦУ в Голядині хочуть назад в УПЦ

Свято-Георгіївський храм, Голядин. Фото: shatsk.rayon.in.ua

«Правдиве українське» життя в Свято-Георгіївському храмі села Голядин Шацького району Волинської області, який в березні 2019 року перейшов у розпорядження ПЦУ, дуже швидко закінчилося, в зв'язку з чим прихильники новоствореної структури відчувають себе «винними перед отцем Олександром, перед своїми батьками і односельцями». Про це на своїй сторінці у  Фейсбук написала прихожанка ПЦУ Вікторія Іщенко.

«Прагнучи до правди в церкві ПЦУ, ми стали першими ворогами с. Голядин, – написала жінка. – <...> Коли в Україну привезли Томос і ПЦУ стала визнана автокефальною – хтось із вищих чиновників району дістався і до нашого села. Заздалегідь провели письмове опитування жителів. У лютому або березні відбувся схід селян, де без запрошення були отці з ПЦУ і УПЦ. Як згадуємо зараз, парафіяни з ПЦУ йшли уже з обраними ними головою зборів та секретарем. Уже тоді все було продумано і прораховано. І ось невеликою кількістю голосів перемога була за ПЦУ. З того часу і почалася в селі "війна" двох новоутворених громад».

Вона зазначила, що «руські» не хотіли віддавати храм, і «зараз ми їх розуміємо», а настоятель отець Олександр Свиновей, якому неодноразово пропонували перейти на сторону ПЦУ, ніяк на це не погоджувався.

«І ось всякими правдами і неправдами ми увійшли в храм. У село "привезли" нового отця Сергія і почалося нове "правдиве" українське життя в церкві», – повідомила прихожанка ПЦУ, додавши при цьому, що ця« українська правда »закінчилася після того, як громада зібрала 20500 гривень на потреби приходу і доручила новому «священику» придбати Святе Євангеліє українською мовою.

За її словами, обіцяного Євангелія члени громади ПЦУ так і не дочекалися, до того ж «з боку отця Сергія і "наближеної" купки громади, а саме – кумів, сватів, братів, почалася відверта брехня».

«Правди ми не знайшли ні у отця Сергія, ні у благочинного, не захотіли розібратися в цьому питанні і церковні чини з української єпархії. Як організовувати ПЦУ, так приїхали самі, а допомогти знайти правду – немає нікого. Куми, свати і просто підлабузники почали задобрювати отця Сергія то молоком, то сметаною, то іншою с / г продукцією, на що він і повівся. В церкві почали керувати хто як хотів. Перевісили ікону, порушивши порядок іконостасу. В "захрестя" вхід став вільним. Був випадок, коли один з хористів у чайнику, де гріється вода для Св. Причастя, грів пляшечку з молоком для дитини. Гроші, які ми жертвували на храм, йшли не за призначенням. Замість того, щоб придбати щось для церкви, нове керівництво вирішило на св. Миколая пообдарувати один одного подарунками. Люди бачать ці неподобства і залишають ПЦУ, повертаються назад в УПЦ», – підкреслила жінка.

За її словами, після року «боротьби за правду» парафіяни ПЦУ в Голядині відчувають себе «винними перед отцем Олександром, перед своїми батьками і односельчанами, за те, що ніякої правди домогтися не змогли».

«На нинішній день в ПЦУ залишилося 92 людини (з дітьми), вийшло з ПЦУ – 35 осіб. В УПЦ – 122 людини. Так скажіть, заради якої правди і чиєї вигоди розділилося село? Чому найрідніші люди стали заклятими ворогами. Давайте всі ми – парафіяни, які були в ПЦУ і які там залишилися, визнаємо свої помилки і об'єднаємося в ту церкву, яку хоче все село. Ми не можемо і не маємо права не дати можливості нашим бабусям молитися так, як вони хочуть. І на нашу думку немає різниці якою мовою звертаються до Всевишнього, головне, щоб це було від щирого серця. А з власного досвіду можемо сказати тільки одне: Бог там, де правда і любов. Ще раз просимо вибачення дуже щиро у тих, кому заподіяли багато болю», – підсумувала Вікторія Іщенко.

Як повідомляла СПЖ, віруючі УПЦ у волинському селі Голядин почали будувати новий храм замість захопленого активістами ПЦУ.

Читайте також