Олена Богдан: Громадам, що змінили юрисдикцію, має допомагати поліція і СБУ

Олена Богдан. Фото: oou.org.ua

Поліція і СБУ уповноважені захищати громадян, які в країні з верховенством права не повинні страждати від насильства через своє волевиявлення. Про це соціолог Олена Богдан, яка стала переможцем конкурсу на посаду голови Державної служби з питань етнополітики та свободи совісті, розповіла в інтерв'ю РІСУ.

На її думку, питання етнополітики і релігії є дуже чутливими, займатися ними – величезна відповідальність, і «важливо, щоб на цій посаді (голови Держслужби з етнополітики, – Ред.) працював чоловік, для якого цінністю є європейське майбутнє України».

«Зараз бачу чотири основних напрямки роботи, – пояснила Богдан. – Моніторингова складова (зокрема для того, щоб допомагати міністерству формувати політику). Просвітницька складова: на жаль, зараз не вистачає елементарної інформації. Сприяння розвитку майданчиків для діалогу: у цієї Служби є функція медіації і вона повинна працювати на те, щоб сприяти єдності в розмаїтті. І дуже складний на сьогодні напрям роботи – функція реєстрації релігійних організацій».

За її словами, «завдання державного органу – сприяти реалізації прав вірян, а не випробовувати їхню наполегливість і стресостійкість», тому процедуру реєстрації та перереєстрації потрібно адекватно спростити, зробити максимально прозорою і зрозумілою».

Щодо напруг, що виникають навколо переходів громад у ПЦУ, кандидат на пост глави нової Держслужби зазначила, що «треба робити реалістичні кроки»: «Щодо всіх процедур – це прозорість і зрозумілість критеріїв, адекватність термінів розгляду. Якщо громада подала належні документи, то функція державного органу – в максимально стислі терміни допомогти вірянам реалізувати їхнє право на самовизначення. Що стосується судових позовів, то це завдання юристів. Сумніваюся, що їх можливо зовсім уникнути в майбутньому, якими б прозорими і зрозумілими були процедури, адже мова йде не тільки про самовизначення вірян, але і про майнові права».

При цьому Богдан підкреслила, що, завдяки спілкуванню зі священиками та експертами, має «досить панорамну картину причин, за яких юридичне підпорядкування не відбувається, незважаючи на те, що було задекларовано намір зміни».

«З еклезіологічної (тобто церковної) точки зору важливі не записи в юридичних документах і навіть не назва на вході, а те, кого з керівників Церков згадують під час літургії ‒ якого саме митрополита або патріарха. Саме це і є сутнісною ознакою того, до якої Церкви належить певна парафія. Зараз ряд громад, які здійснили зміну підпорядкування з еклезіологічної точки зору, не пройшли юридичну процедуру. Серед причин, на превеликий жаль, і складність юридичних процедур, та фінансові чинники, і ситуації погроз і фізичного насильства. Останнє можливо вирішити лише у разі ефективної роботи поліції та СБУ: саме правоохоронні органи мають повноваження захистити громадян. Госетнополітиці в цій складній ситуації може допомогти моніторингом: організувати комфортний спосіб подання інформації про ці проблеми, обробляти і передавати в правоохоронні органи інформацію. Зайве говорити, у вільній країні з верховенством права люди не повинні страждати від насильства через своє волевиявлення», – резюмувала Олена Богдан.

Нагадаємо, раніше речник УПЦ протоієрей Микола Данилевич назвав кандидатуру Олени Богдан певним компромісом.

Читайте також