Ієрарх УПЦ: У кожному поколінні християн повинні бути подвижники віри

Єпископ Білогородський Сильвестр (Стойчев). Фото: pravlife.org

Не в кожному поколінні православних християн є мученики і сповідники, але подвижники віри і благочестя повинні бути обов'язково. Про феномен мучеництва і важливості духовних подвигів в програмі «ВИТРАЖИ: о вере в красках» розповів ректор Київської духовної академії і семінарії єпископ Білогородський Сильвестр (Стойчев).

За словами ієрарха, наше покоління – це покоління християн, що живуть у вільних умовах.

«Багато хто з нашого покоління готові в кінцевому підсумку стати новомучениками, сповідниками, або вільно засвідчити свою віру? Пройде 25, 35, 40 років, і покоління, яке прийде після нас, запитає: наскільки наші попередники були християнами, що вони залишили прийдешнім поколінням церковних людей?» – зазначив він.

Владика Сильвестр підкреслив, що це необов'язково повинні бути мученики і сповідники, але «обов'язково у кожному поколінні церковних людей повинні бути подвижники віри, подвижники благочестя».

«Одне покоління прославилося подвижниками мучеництва, інше – дуже благочестивими мирянами, ще одне покоління християн може дати дивне чернече служіння, як це було у XIX столітті – ми знаємо відродження Оптиної, Глинської пустині, так званого старецтва, – пояснив він. – Тобто кожне покоління православних християн в обов'язковому порядку після себе повинно залишити щось у вигляді подвигу. Будь-якого подвигу. Але, безумовно, подвиг мучеництва – унікальний і найвищий подвиг, тому що в кінцевому підсумку він наслідує самому Господу Ісусу Христу, Який помер на Хресті за рід людський».

За його словами, мучеництво завжди було, є і завжди буде одним з найбільш великих, «а може і найбільшим», подвигом в Церкві. При цьому, зазначив він, це завжди виняткове явище.

«Іноді, коли ми читаємо житія стародавніх мучеників і переживаємо про ті неймовірні страждання, приниження, неславу, яким піддавалися мученики, у нас може скластися хибне враження, що вся епоха того часу – древніх християнських гонінь – це епоха суцільних святих. Це помилкова думка <...> Завжди в Церкві були люди, які готові на подвиг, і завжди були люди, які проявляли малодушність у різному ступені», – пояснив владика.

Він додав, що в стародавній Церкві кількість тих, хто відпав і зрадили християнську віру під час гонінь було дуже великим, в той час як мучеників і сповідників було відносно небагато.

«Звичайно, всі покликані і повинні прагнути до того, щоб у складній ситуації гонінь проявити твердість духу, твердість сповідання віри. Але насправді завжди кількість тих, хто проявляє цю твердість – це завжди одиниці. Але ця незначна кількість, проте, вписується в живу історію Церкви, тому що якби не було мучеників і сповідників, це б означало, що християнська віра не змогла серйозно підкорити серця і уми людей. Для людини завжди цінність – щось інше: її стан, становище, посада, ставлення до неї родичів, сусідів і багато-багато іншого. Просто відмовитися від цього заради своєї віри – завжди важко. А ще важче це зробити, коли це не просто відмова, а відмова ще і від свого життя».

Однак, за його словами, мучеництво завжди присутнє в Церкві, і це показали і довели мученики ХХ століття, коли була дуже велика кількість збентежених, малодушних, відпалих і зламаних, «готових донести, зрадити, вигадати, щоб зняти з себе звинувачення і перекласти на інших».

«Кожен раз, коли у нас виникає який-небудь страх, ми повинні розуміти, що цей страх був і перед поколіннями ХХ-го, XV-го, X-го століть, поколіннями християн перших століть існування християнської Церкви. І ніколи не буває пізно для того, щоб стати справжнім християнином, стати сповідником віри. І ніколи, на жаль, не буває пізно, щоб стати легкодухою людиною», – підкреслив єпископ Сильвестр.

Нагадаємо, в Києві пройшла Міжнародна наукова конференція «Церква Мучеників: Гоніння на віру і Церкву в ХХ столітті».

Читайте також