Як розуміє РПЦ «перемогу» в «українській» війні?

Патріарх Московський та всієї Русі Кирил. Фото: patriarhia.ru

В останні місяці риторика керівництва РПЦ щодо війни в Україні переросла з «дипломатичної» стадії на схвальну. У день 76-річчя Патріарх Кирил заявив про «однодумність» з Путіним і оголосив, що РПЦ «активно залучена» до роботи ЗС РФ. Предстоятель закликав єпископат підтримувати армію словом та фінансами, щоб «здобути перемогу».

І ось тут – головне здивування православних українців. У чому саме РПЦ бачить цю перемогу? У завоюванні всієї України? Її частини? Утриманні захоплених областей?

Глава РПЦ з проповіді в проповідь повторює тезу про метафізичність війни, що РФ бореться в ній із «світовим злом», «антихристовим рухом, що може погубити і весь світ, і Росію». Звучить красиво.

Ось тільки віруючі УПЦ ніяк не можуть збагнути – в якій області України, в якій єпархії перебуває це «світове зло»? Адже РФ веде війну не на своїй землі і навіть не на безбожному Заході. Битви зі «світовим злом» ідуть в Україні, землі святої Русі, з людьми, яких РПЦ вважає своєю паствою. Патріарх так і каже, що чада РПЦ живуть і в Росії, і в Україні, і в Білорусії, і в багатьох інших країнах.

Виходить, РПЦ, підтримуючи владу РФ, посилає одних своїх чад вбивати інших. Але водночас вважає, що «правильні» чада, перемагаючи «неправильних», протистоять антихристу. Наскільки ця концепція відповідає дійсності, вирішувати керівництву Руської Церкви. Але хочеться звернути увагу ось на що.

Була в проповіді Патріарха теза, що РПЦ після радянських гонінь тепер живе у єдності з владою і може «брати активну участь у творенні Вітчизни нашої». І можна було б тільки порадіти за таку ідилію, але ще більша ідилія була в РПЦ із державою до 1917 року. Чим вона закінчилась, навряд чи треба нагадувати.

Читайте також