Апокаліпсис відкладається: духовний погляд на коронавірус

Фото: СПЖ

Все погане колись пройде. Тому що все-таки Христос Воскрес! Значить врешті-решт з цього земного тунелю ми вийдемо на Світ Божий. Та й весняна радість, яку забрав у нас вірус, до нас теж обов'язково повернеться. Ще буде п'янкий аромат квітів, спів птахів, запах зеленої трави і пахуче щастя, розлите щедрою, доброю рукою. Ще буде в душі тепло і радість на серці. Все те добре, світле, чисте, що ми носимо у своїх спогадах, прокинеться і стане дійсністю.

Приспів всім відомої дитячої пісні про те, що нехай завжди буде сонце, небо, мама і я – збудеться. Я в це вірю. Я вірю в те, що мій Бог – це мій Отець, і Ім'я йому - Любов. Його любов настільки сильніше материнської, наскільки Бог за людину. Прийде час, і ми зрозуміємо навіщо нам були дані всі ці страждання. Ми будемо за них безмірно вдячні Богу, тому що таким чином Він нас готував до вічної радості. А поки потрібно потерпіти. Тому, що тільки «хто витерпить до кінця, той спасеться» (Мф. 24:13).

Але я впевнений в одному – ні за яких обставин, навіть з огляду на смертельну небезпеку, християнину не можна відмовлятися від Чаші з Кров'ю і Тілом Господнім.

Терпіння – це важливий процес нашої підготовки. Зараз багато звучить різних закликів, дуже правильних з точки зору безпеки для здоров'я. Але я впевнений в одному – ні за яких обставин, навіть з огляду на смертельну небезпеку, християнину не можна відмовлятися від Чаші з Кров'ю і Тілом Господнім. Тому що тільки в ній Вічне Життя.

Нашому тілу Бог велів повернутися в землю, з якої вона створена. За масштабами космічного часу будь-яка людина проживає на цій планеті свій єдиний день життя. Не настільки важливо зі скількох одиниць років він складається. Це все дрібниці. А ось нескінченність Бога ми вбираємо в себе через Церкву. Потрібно не стільки боятися вірусу, скільки боятися втратити Бога через страх перед смертю. Зараз, насправді, йде випробування нашої віри. Що в нас запанує – тваринний страх або віра в Промисел Божий?

При цьому потрібно розуміти, що Промисел Божий не дає ніяких гарантій для нашого здоров'я. Насправді, ми можемо померти, в тому числі і від вірусу. Більш того, ми в будь-якому випадку колись повинні померти. Але ж краще померти з Христом в душі і в тілі, ніж доживати тремтячим листком, боячись наблизитися до Чаші з Дарами.

Нам важливо навчитися приймати смерть як даність і неминучість, і далі слідувати за Христом. Може, це і є той урок, який Бог пропонує нам засвоїти зараз. Якщо наш дух не стане царювати над нашою душею і тілом, то ми так і залишимося лише соціальними тваринами в людській оболонці. Але якщо нам Бог пропонує зайняти те місце, звідки впали ангели, то нам доведеться вчитися жити подібно ангелам.

Нам важливо навчитися приймати смерть як даність і неминучість, і далі слідувати за Христом. Може, це і є той урок, який Бог пропонує нам засвоїти зараз.

Біблія нас вчить, що колись на Небі була війна. І світлі ангели на чолі з архангелом Михаїлом воювали з демонським силами. Я не знаю, чим ризикували ангели в цій війні. Але в чомусь цей ризик був, інакше це не можна було б назвати війною. Нам теж потрібно вчитися ризикувати, тобто робити правильний, з духовної точки зору, вибір, як би не було при цьому страшно за себе. Власне, на цьому самому правильному виборі і побудований подвиг кожного з мучеників.

В сучасних військових академіях десятки лекцій присвячені вивченню методів психологічного впливу на противника під час військових дій. Принципи повторення, забезпечення довіри до джерела інформації, активізації психічних процесів сприйняття, використання навіювання та інше – всі ці теми вивчаються серйозно і професійно. Завдання інформаційної зброї – привернути до себе увагу, домогтися довіри, внести у свідомість ворога збентеження, страх і посіяти паніку.

Тими ж методами воюють проти нас і диявольські сили. Невже ви не відчуваєте, як та чи інша страшилка з інтернету завдає ударів по вашому серцю? Як від прочитаного в душу приходить збентеження, страх, настає смуток. Закрийте ці портали.

Відведіть свій погляд від безодні. Пускайте у вікна вашої душі тільки світло.

Ф. Ніцше мав рацію, коли писав: «Хто бореться з чудовиськами, тому слід остерігатися, щоб самому при цьому не стати чудовиськом. І якщо ти довго дивишся в безодню, то безодня теж дивиться в тебе». Відведіть свій погляд від безодні. Пускайте у вікна вашої душі тільки світло.

Замість того, щоб вбирати в себе інформаційні страховиділення, краще зверніть увагу на диво природи, що пробуджується весною. Вслухайтеся – синички співають свої шлюбні пісні. Вдивіться – дерева прокидаються до життя і починають цвісти. Вдумайтеся – Бог приготував нам Царство.

Радійте тому, що Бог дав нам для щастя сьогодні, і майте надію на те, що приготував для нас в майбутньому. Використовуйте карантин з духовної вигодою для себе. Приділіть увагу дітям, батькам. Насолоджуйтеся можливістю поговорити не на бігу. Згадайте Соломона і скажіть своїм страхам: «Все пройде, пройде і це».

Скажіть своїй душі: «Не важливо – живий я чи мертвий, в тілі я або вийшов з нього. Важливо лише одне – з Богом я або без Нього». І коли в черговий раз злі сили будуть крутити перед вашим поглядом страшні картини реалій сучасного життя, зверніть свій погляд до Христа і запитайте Його: «Господи, а це що»? І ви почуєте від Нього відповідь: «Що тобі до того? Ти за мною йди» (Ін. 21:22).

Читайте також