На Афоні виявили рештки першої келії преподобного Паїсія Величковського

Залишки першої келії преподобного Паїсія біля монастиря Пантократор. Фото: monasterium.ru

На Святій Горі Афон у Греції виявили рештки першої келії, де у XVIII столітті подвизався преподобний Паїсій Величковський (1722–1794). Про це повідомляє monasterium.

Донедавна перша келія святого Паїсія вважалась втраченою. Її історична назва «калива Кіпарі». Розташована вона на території колишніх монастирських садів, від чого й називалася Кіпарі (від грецького слова Κηπουρός – садівник). Залишки каливи «Кіпарі» нещодавно були випадково виявлені афонськими ченцями під час вирубання густих і непрохідних чагарників монастирського лісу. За багатьма ознаками та описами ймовірно, що святий Паїсій жив саме в цій келії, але, на думку дослідників, цей факт потребує додаткового вивчення.

За часів преподобного Паїсія навколо монастиря Пантократор було багато покинутих споруд, де селилися ченці, які не мали власного монастиря. Паїсій своїми руками відновив каливу «Кіпарі» і оселився в ній з кількома учнями. Через деякий час, коли кількість його послідовників збільшилась, він задумався про заснування власного скиту. Саме у закинутій каливі «Кіпарі» старцем Паїсієм було започатковано створення власної духовної школи, яка вплинула не лише на відродження втрачених традицій православного старецтва та ісихазму, а й на духовно-культурне пробудження в Україні, Румунії, Молдові, на Балканах та в Греції.

Преподобний Паїсій відомий як просвітитель XVIII століття та відновник чернечих традицій. Його переклади святоотцівських творів з грецької на «славенську» (церковнослов'янську) мову довгий час були єдиними в Російській імперії і читалися всюди. Це такі роботи, як «Добротолюбіє», твори преподобного Ісаака Сирина, Феодора Студита, преподобних Варсонофія та Іоанна, святителя Григорія Палами, преподобного Максима Сповідника, святителя Іоанна Златоуста та багато іншого.

Святого Паїсія особливо шанують в Україні, де він народився та провів перші роки життя, а також в Румунії, де він оселився після Афона та заснував кілька монастирів. У зв'язку з 300-річчям від дня народження весь 2022 рік в Румунській Церкві було оголошено ювілейним роком преподобного Паїсія Величковського.

Раніше СПЖ повідомляла, що на Афоні набули мощі старця Діонісія (Ігната).

Читайте також

Новинський назвав убивство ченця результатом розпалювання ненависті до УПЦ

Протодиякон УПЦ Вадим Новинський зазначив, що вбивство інока Варсонофія у Святогірській лаврі – прояв ненависті, беззаконня та гонінь на Церкву.

Сербська Церква у США спростувала чутки про участь у нагородженні Зеленського

Східноамериканська єпархія Сербської Церкви прокоментувала інформацію про нібито участь єпископа Іринея у нагородженні президента України.

У ПЦУ назвали УПЦ «ворогом» і закликали до об'єднання з уніатами

Клірик ПЦУ заявив, що присутність УПЦ в Україні – це «присутність ворога», і закликав об'єднатися з греко-католиками.

ДЕСС виявила афілійованість Запорізької єпархії з РПЦ

Держслужба з етнополітики України встановила три ознаки зв'язку управління Запорізької єпархії УПЦ з РПЦ через Київську Митрополію.

У Дніпрі оголосили набір до регентсько-катехизаторського училища УПЦ

Духовне училище при Свято-Тихвінському монастирі Дніпра відкрило набір на три спеціальності.

Президент Сербії відвідав монастир Преображення в Козячому Долі

Александр Вучич відвідав православну обитель у Козячому Долі та обговорив становище сербів на півдні країни.