Думенко прибрав до рук храм УПЦ у Раді
Думенко в Володимирському храмі УПЦ у Верховній Раді. Фото: Фейсбук Стефанчука
Думенко здобув ще одну перемогу над УПЦ. Йому віддали Володимирський храм УПЦ у Верховній Раді. Сергій Петрович у присутності спікера Парламенту навіть особисто провів там молебень. Асистував йому, до речі, М. Омелян – автор скандальної публікації про «російську» пісню в Лаврі, з якої й розпочалася нинішня затяжна атака на УПЦ.
Володимирський храм розміщений в одному з депутатських кабінетів і є маленькою кімнатою площею близько 10 кв. м. Діяв він близько 12 років. На богослужіння туди приходили переважно не нардепи, а обслуговуючий персонал: прибиральниці, охоронці, офіціанти тощо. Чи приходитимуть вони до думенківців? Пекуче питання. Швидше за все, як і абсолютна більшість церков, що «перейшли» до ПЦУ, храм стоятиме порожнім.
Але навряд чи це дуже турбує Сергія Думенка, жодні парафіяни йому не потрібні. Проникнення ПЦУ до Ради – це глибоко символічна дія. Це серйозний крок до головної мети ПЦУ – статусу придворної «державної церкви».
Читайте також
Про те, як Собор УПЦ у Феофанії «перетворився на безчинне зборище»
Усі образи на адресу Собору – ніби це було «зборище», «бруд», «піна» та інше – тримаються не на канонах і не на фактах, а лише на емоціях їхніх авторів.
До якої України ми рухаємося?
Влада вже прямим текстом говорить, що з демографією в Україні – катастрофа, що працювати нікому вже зараз.
Свята Русь стає мусульманською?
У Росії сотні тисяч мусульман вийшли на вулиці святкувати Курбан-байрам. А що ж Україна?
Голос із могили
Ієрарх, який називає себе «главою Православ'я», таємно спілкувався з особою, яку сам же визнав анафемою, і вів з нею переговори про входження до своєї Константинопольської Церкви.
Лавра як інтер'єр для іменин
Будь-яка служба Епіфанія в Лаврі – це просто виїзний захід за принципом «все своє ношу з собою», де сама Лавра використовується як фон, орендоване приміщення.
У чому різниця між Думенком і «патріархом» Никодимом?
Різниця між Думенком і Кобзарем не в наявності чи відсутності апостольської спадкоємності або духовних дарувань і не в глибині богословських пізнань.