Чому в ПЦУ «забули» сказати, що спілкувалися із звільненим грузинським єпископом
Сергій Думенко та архієпископ Грузинської Церкви Зенон. Фото: ПЦУ
21 грудня офіційний сайт ПЦУ повідомив про зустріч Сергія Петровича з архієпископом Грузинської Церкви Зеноном, який керує грузинськими парафіями у Британії та Ірландії. У тексті пафосно повідомляється, що сторони, мовляв, обговорили якісь питання Православ'я та міжконфесійну ситуацію в Україні.
Все це ненав'язливо дає зрозуміти читачеві, що Думенко легко обговорює такі питання зі священноначаллям Грузинської Церкви. Висновок має бути очевидним – у Грузії вважають Сергія законним архієреєм та предстоятелем, а отже – питання повного визнання ПЦУ – чи не формальності.
Але, як повідомили СПЖ джерела в Грузії, архієпископа Зенона Патріарх Ілія звільнив від управління парафіями у Британії та Ірландії понад місяць тому. І на нього ще з вересня чекають у Грузії для вирішення його подальшої долі. Архієпископ їхати не поспішає.
Не знаємо, що він накоїв, але зараз він точно не представляє Грузинську Церкву і не уповноважений обговорювати з Думенком ніякі «питання Православ'я».
Ну а в ПЦУ вкотре збрехали. Звичайно, для Церкви це була б ганьба. Але для Сергія Думенка та його структури це лише незначний епізод у загальному потоці.
Читайте також
Як Епіфаній став наступником «окупанта»
У системі координат ПЦУ владика Іоанн був живим втіленням тієї самої «духовної окупації» України та Києво-Печерської лаври, з якою вони сьогодні так героїчно борються.
Придворні конфесії України: совість чи ЛГБТ?
«Московських попів» стануть клеймити не лише за відмову переходити в ПЦУ, не лише за юліанський календар, але й за «гомофобію».
Патріарх Варфоломій вважає українців носіями «руського мира»?
Предстоятель Константинопольської Церкви прибув до Вільнюса, щоб представити новопризначеного екзарха Литви – єпископа Тамісського Панарета.
Урок для сучасної Церкви з глибини віків
У святителя Леонтія було відсутнє бажання бути «своїм» для місцевої влади та іновірців.
Про те, як Собор УПЦ у Феофанії «перетворився на безчинне зборище»
Усі образи на адресу Собору – ніби це було «зборище», «бруд», «піна» та інше – тримаються не на канонах і не на фактах, а лише на емоціях їхніх авторів.
До якої України ми рухаємося?
Влада вже прямим текстом говорить, що з демографією в Україні – катастрофа, що працювати нікому вже зараз.