Невеликий плювок з Фанара в Сергія Думенка
Під проханням стоїть ім'я «митрополита» Михайла Зінкевича. Також на Фанарі висвятять для українців Стамбула свого священника.
І тут навіть не такий важливий очевидний факт, що українцям буквально нав'язують новий календар. Нині про інше. Пряме звернення до Фанару Михайла Зінкевича та задоволення цього звернення патріархом – це очевидний плювок і особисто в «предстоятеля» Епіфанія, і в статус ПЦУ як «автокефальної церкви». Про яку самостійність тут можна говорити, якщо один із «архієреїв» через голову «предстоятеля» вирішує з главою іншої Церкви найважливіші питання парафіяльного життя?
З іншого боку – все чітко за текстом Томоса – з усіх важливих питань ПЦУ має звертатися на Фанар. Як і у питаннях діаспори. Незважаючи на мільйони українських емігрантів у Європі та інших країнах (де є і віруючі ПЦУ), Фанар не дозволяє Думенку відкривати там свої парафії.
Загалом, усі розмови про автокефальність ПЦУ для внутрішнього користувача. І на Фанарі, і в ПЦУ чудово знають справжній стан речей.
Читайте також
Про ситуацію в Святогірській лаврі
Після вбивства ченця Варсонофія та замаху на вбивство ще двох насельників монастиря багато патріотів заявили, що цей злочин вчинили ворожі диверсанти.
Ти ж щасливий? Тоді навіщо щось змінювати?
Опитування КМІС ніби говорить владі США: подивіться, українцям подобається так жити. Вони не просто всім задоволені, вони щасливі. Їм не потрібен ніякий мир, навіщо щось змінювати?
Портрет «совісті нації»
Шевчук пафосно розмірковує про унікальність української нації та цінність людського життя. І водночас підтримує тотальну мобілізацію, яка цю саму націю перемелює.
ПЦУ в Лаврі: коли «замість хору співає магнітофон»
Парафіян з Лаври вигнали, ченців до храмів не пускають. Зате є жменька «ченців» ПЦУ.
Вбивство у Святогірську, про яке не можна говорити
Логіка підказує, що Зеленському про вбивство ченця доповіли того ж дня.
Трагедія у Святогірській лаврі: сповідництво чи ні?
Вбивці прийшли до монастиря і, почувши у відповідь: «Слава нашому Господу Богу», почали вбивати. Важливо, що жертвам надавали вибір: вони могли відповісти «правильно» і уникнути розправи.