Як провести поминальні дні в умовах карантину?
Фото: news.church.ua
Марина Скоробогат
Відповідає протоієрей Димитрій Гарчук, секретар Синодальної Літургійної Комісії УПЦ:
– Радониця – це принесення радості за допомогою спілкування, перш за все молитовного, з покійними родичами. Зауважимо, що ми молимося Христу Богу, Який переміг смерть Своєю смертю на Хресті. Крім того, що ми прославляємо Спасителя світу і Господа, ми підносимо свої молитви за упокій душ спочилих, які для нас дороги, і через Христове Воскресіння продовжують своє буття в надії воскресіння і життя Вічне в Неземній Радості.
Є благочестива традиція відвідувати на Радоницю могили близьких нам по плоті і по духу православних християн саме з цією метою. Але в цьому році ми всі опинилися в неординарних умовах у зв'язку з карантином і медико-санітарними обмеженнями, які впливають на можливість втілення в життя наших усталених традицій.
Можна знайти спосіб відвідати кладовище не в ті дні, коли там зазвичай збиралося багато народу. Не обов'язково йти на кладовище саме на Радоницю, можна відвідати дорогі могили до або після неї. Важливо подати імена дорогоцінних нам християн в храм на поминання за панахидою та Божественною Літургією, навіть якщо не вдасться особисто потрапити туди. Для цього є знайомі, які підуть в храм, меседжер, інші засоби зв'язку. Знаю, що багато священиків зараз налагодили зв'язок зі своїми прихожанами і приймають записки в спеціально створених групах.
У кого немає і такої можливості – цілком можна обмежитися домашньою молитвою, звершити спів пасхального канону і молитву за упокій.
Головне – не сумуйте! Ми ж хочемо поділитися радістю з покійними, а якщо наш дух буде нудитися, то сенс Радониці буде недосяжний і неможливий. Щоб було все вірно і благоліпно, потрібно пам'ятати, що життя живе, тому що – Христос воскрес!
Читайте також
Чи існує в Церкві молитва на «перейменування»?
Багато хто чув про «молитву на наречення імені» і вважає її способом змінити долю або просто взяти нове ім'я. Протоієрей Вадим Гладкий про позицію Церкви з цього питання.
Чому Церква вважає турботу про природу моральним обов'язком?
Разом з протоієреєм Вадимом Гладким розбираємо, чому одних технічних заходів захисту екології недостатньо, якщо душа уражена егоїзмом.
Бог Старого Завіту «жорстокий»? Як Він став «Богом-Любов'ю»?
Разом з протоієреєм Вадимом Гладким розбираємо, чому Бог Синаю здається «караючим», а Христос – «милосердним».
Чи актуальні старозавітні пророки сьогодні і в чому їхня головна місія?
Протоієрей Вадим Гладкий про те, що служіння пророків – не передбачення майбутнього, а жива совість народу.
Як Православна Церква ставиться до другого шлюбу?
Протоієрей Вадим Гладкий про те, чому Церква не вітає, але допускає повторні шлюби, і як правильно ставитися до особливого чину вінчання другошлюбних?
Нейромережі та творчість: як не втратити образ Божий?
Чи існує ризик втрати людиною творчого потенціалу у зв'язку з розвитком нейромереж і як нам зберегти в собі подобу Божу? Розмірковує архімандрит Маркелл (Павук).