Як провести поминальні дні в умовах карантину?
Фото: news.church.ua
Марина Скоробогат
Відповідає протоієрей Димитрій Гарчук, секретар Синодальної Літургійної Комісії УПЦ:
– Радониця – це принесення радості за допомогою спілкування, перш за все молитовного, з покійними родичами. Зауважимо, що ми молимося Христу Богу, Який переміг смерть Своєю смертю на Хресті. Крім того, що ми прославляємо Спасителя світу і Господа, ми підносимо свої молитви за упокій душ спочилих, які для нас дороги, і через Христове Воскресіння продовжують своє буття в надії воскресіння і життя Вічне в Неземній Радості.
Є благочестива традиція відвідувати на Радоницю могили близьких нам по плоті і по духу православних християн саме з цією метою. Але в цьому році ми всі опинилися в неординарних умовах у зв'язку з карантином і медико-санітарними обмеженнями, які впливають на можливість втілення в життя наших усталених традицій.
Можна знайти спосіб відвідати кладовище не в ті дні, коли там зазвичай збиралося багато народу. Не обов'язково йти на кладовище саме на Радоницю, можна відвідати дорогі могили до або після неї. Важливо подати імена дорогоцінних нам християн в храм на поминання за панахидою та Божественною Літургією, навіть якщо не вдасться особисто потрапити туди. Для цього є знайомі, які підуть в храм, меседжер, інші засоби зв'язку. Знаю, що багато священиків зараз налагодили зв'язок зі своїми прихожанами і приймають записки в спеціально створених групах.
У кого немає і такої можливості – цілком можна обмежитися домашньою молитвою, звершити спів пасхального канону і молитву за упокій.
Головне – не сумуйте! Ми ж хочемо поділитися радістю з покійними, а якщо наш дух буде нудитися, то сенс Радониці буде недосяжний і неможливий. Щоб було все вірно і благоліпно, потрібно пам'ятати, що життя живе, тому що – Христос воскрес!
Читайте також
Як навчитися любити Бога всім серцем, усіма думками і всією душею?
Про те, як полюбити Того, Хто тебе створив, розмірковує протоієрей Василій Кучер.
«Нехай воскресне Бог»: чому ми говоримо про минулу подію як про майбутню?
Лінгвістичні та богословські особливості відомої молитви розбирає протоієрей Василій Кучер.
Як пережити втрату духівника?
Відхід наставника – величезне випробування. Протоієрей Вадим Гладкий про те, як впоратися з втратою духівника і чому ця подія – крок до духовного дорослішання.
Чи існує в Церкві молитва на «перейменування»?
Багато хто чув про «молитву на наречення імені» і вважає її способом змінити долю або просто взяти нове ім'я. Протоієрей Вадим Гладкий про позицію Церкви з цього питання.
Чому Церква вважає турботу про природу моральним обов'язком?
Разом з протоієреєм Вадимом Гладким розбираємо, чому одних технічних заходів захисту екології недостатньо, якщо душа уражена егоїзмом.