Як провести поминальні дні в умовах карантину?

Фото: news.church.ua

Марина Скоробогат

Відповідає протоієрей Димитрій Гарчук, секретар Синодальної Літургійної Комісії УПЦ:

Радониця це принесення радості за допомогою спілкування, перш за все молитовного, з покійними родичами. Зауважимо, що ми молимося Христу Богу, Який переміг смерть Своєю смертю на Хресті. Крім того, що ми прославляємо Спасителя світу і Господа, ми підносимо свої молитви за упокій душ спочилих, які для нас дороги, і через Христове Воскресіння продовжують своє буття в надії воскресіння і життя Вічне в Неземній Радості.

Є благочестива традиція відвідувати на Радоницю могили близьких нам по плоті і по духу православних християн саме з цією метою. Але в цьому році ми всі опинилися в неординарних умовах у зв'язку з карантином і медико-санітарними обмеженнями, які впливають на можливість втілення в життя наших усталених традицій.

Можна знайти спосіб відвідати кладовище не в ті дні, коли там зазвичай збиралося багато народу. Не обов'язково йти на кладовище саме на Радоницю, можна відвідати дорогі могили до або після неї. Важливо подати імена дорогоцінних нам християн в храм на поминання за панахидою та Божественною Літургією, навіть якщо не вдасться особисто потрапити туди. Для цього є знайомі, які підуть в храм, меседжер, інші засоби зв'язку. Знаю, що багато священиків зараз налагодили зв'язок зі своїми прихожанами і приймають записки в спеціально створених групах.

У кого немає і такої можливості цілком можна обмежитися домашньою молитвою, звершити спів пасхального канону і молитву за упокій.

Головне не сумуйте! Ми ж хочемо поділитися радістю з покійними, а якщо наш дух буде нудитися, то сенс Радониці буде недосяжний і неможливий. Щоб було все вірно і благоліпно, потрібно пам'ятати, що життя живе, тому що Христос воскрес!

Читайте також

​Головний компас християнського життя

Преподобний Антоній Великий називав розсудливість найвищою чеснотою. Досвід пустельників показує шлях до тверезомислення через смирення, пораду та перемогу над пристрастями.

Як не втратити віру, бачачи недоліки церковних людей?

Віруюча людина покликана не лише зберігати свою віру, але й вселяти її в інших.

Як зберегти шлюб?

Історія про воду і вино з Кани Галілейської – це інструкція до того, як врятувати шлюб від руйнування.

Як поводитися з невіруючими родичами?

Ігумен Амвросій (Макєєв) радить, як чинити воцерковленим родичам, які хочуть, щоб їхній близький звернувся до Бога.

Наскільки страшний гріх роду?

Чи може гріх предків відображатися на нащадках, чи кожен несе відповідальність лише за свої вчинки? Про те, як Православна Церква ставиться до поняття «родовий гріх», розмірковує архімандрит Серапіон (Довлатов).   

У чому полягає суть християнського подвигу?

Про сучасне подвижництво розмірковує протоієрей Василій Кучер.