Митрополит Антоній: «Кожен день може стати днем ганьби або днем перемоги»

Митрополит Антоній (Паканич). Фото: сайт УПЦ

Хто зраджує Бога? Той, хто перебуває поза Христом. Хто не розрізняє свої думки, слова, дії, ретельно їх не аналізує, чи відносяться вони до Христа, чи чужі Йому, той зраджує Бога.

Як зрозуміти, що чуже Христу?

Те, що говориться або вчиняється під впливом пристрасті, то чуже Христу. Безпристрасність наближає до Христа, до Досконалості. Безпристрасність дає можливість вивільнитися душі від брудного і каламутного вмісту і наповнитися Живою водою Божої благодаті.

Кожен день змінює траєкторію нашого руху. До Христа або від Нього. І кожен день може стати днем зради і ганьби або днем перемоги над своєю природою. Можна перефразувати відомий вислів Черчіля: «Якщо людина між війною і ганьбою вибирає ганьбу, вона отримає і війну, і ганьбу».

Це значить, якщо ми йдемо від боротьби з собою, своєю природою, пристрастями, вважаючи за краще ігнорувати цю реальність, відволікаючись на зовнішнє, то в результаті обставини складуться так, що ми отримаємо ганьбу і найсильніший душевний розлад і змушені будемо все одно приступити до цієї боротьби, але вже з непоправними втратами.

Життя з Христом – це свідома відмова від зла, навіть від домішки найдрібнішого зла. Прийняття зла є зрадою Бога.

Людська природа мінлива. Це непереможно. Але цю мінливість потрібно використовувати для удосконалення, безперервної зміни на краще, зростання в добрі, а не для падіння і служіння злу. Межі досконалості немає, отже, цей процес нескінченний.

«Бо справжня досконалість і полягає в тому, щоб ніколи не зупинятися в прирощуванні до кращого і не обмежувати досконалість якоюсь межею». Свт. Григорій Ніський.

КП в Україні

 

Читайте також

Бог під ножем: Чому Церква святкує перший біль Христа

Ми часто ховаємо це свято за пам'яттю Василія Великого, соромлячись його фізіологічності. Але Бог довів, що Він – не голограма, а реальна людина.

Коли тебе списали: Святитель Нектарій про життя після втрати статусу

Ти втратив роботу, дім і повагу суспільства? Тобі здається, життя закінчене? Розмова з митрополитом, який став чорноробом, але переміг у Вічності.

Втеча до Єгипту: інструкція з виживання в часи Ірода

Бог біжить у країну зла, щоб врятуватися. Чому мовчання сьогодні голосніше за крик, а незнання новин – акт мужності? Вчимося у Святого сімейства мистецтву внутрішньої еміграції.

Святий, якого «скасували»: перша зустріч з Нектарієм Егінським

Його вигнали з ганьбою, позбавили роботи та засобів до існування. Чому найбільш гнаний єпископ XX століття – найкращий співрозмовник для українського християнина.

Бог з нашою групою крові: Чому Різдво — це не просто день народження

Ми думаємо, що Він прийшов дати нам правила, а Він прийшов дати нам Своє життя. Розбираємо догмат про Обоження: як Різдво зробило нас генетичними родичами Творця.

Різдво в аду: чому Бог народився не в палаці, а в хліві

Ми звикли до солодкої казки, але Бог народився в бруді та холоді. Як знайти світло, коли навколо темрява і смерть? Це свято не для ситих, а для тих, хто хоче вижити.