Митрополит Антоній: «Кожен день може стати днем ганьби або днем перемоги»

Митрополит Антоній (Паканич). Фото: сайт УПЦ

Хто зраджує Бога? Той, хто перебуває поза Христом. Хто не розрізняє свої думки, слова, дії, ретельно їх не аналізує, чи відносяться вони до Христа, чи чужі Йому, той зраджує Бога.

Як зрозуміти, що чуже Христу?

Те, що говориться або вчиняється під впливом пристрасті, то чуже Христу. Безпристрасність наближає до Христа, до Досконалості. Безпристрасність дає можливість вивільнитися душі від брудного і каламутного вмісту і наповнитися Живою водою Божої благодаті.

Кожен день змінює траєкторію нашого руху. До Христа або від Нього. І кожен день може стати днем зради і ганьби або днем перемоги над своєю природою. Можна перефразувати відомий вислів Черчіля: «Якщо людина між війною і ганьбою вибирає ганьбу, вона отримає і війну, і ганьбу».

Це значить, якщо ми йдемо від боротьби з собою, своєю природою, пристрастями, вважаючи за краще ігнорувати цю реальність, відволікаючись на зовнішнє, то в результаті обставини складуться так, що ми отримаємо ганьбу і найсильніший душевний розлад і змушені будемо все одно приступити до цієї боротьби, але вже з непоправними втратами.

Життя з Христом – це свідома відмова від зла, навіть від домішки найдрібнішого зла. Прийняття зла є зрадою Бога.

Людська природа мінлива. Це непереможно. Але цю мінливість потрібно використовувати для удосконалення, безперервної зміни на краще, зростання в добрі, а не для падіння і служіння злу. Межі досконалості немає, отже, цей процес нескінченний.

«Бо справжня досконалість і полягає в тому, щоб ніколи не зупинятися в прирощуванні до кращого і не обмежувати досконалість якоюсь межею». Свт. Григорій Ніський.

КП в Україні

 

Читайте також

Святий з нестерпним характером

Блаженний Ієронім Стридонський сварився з друзями, ображав опонентів і зривався на всіх – і цей нестерпний книжник дав Заходу Біблію, яку читали тисячу років.

Якщо молитва вкрилася кригою – це не наша провина

Коли канони давно читаються самими лише вустами, а серце мовчить, немов камінь, – це ще не відпадіння від Бога. У цього холоду є давня назва, і через нього проходили навіть найпалкіші молитовники.

Лагідність – це не слабкість

Ми звикли плутати лагідність із безхребетністю. А в Євангелії цим словом називали прирученого бойового коня — величезну силу, приборкану вуздечкою.

Депресія, яка накриває навіть святих

​Ми звикли бачити на іконах безтурботні посмішки подвижників. Але один з найглибших інтелектуалів Церкви роками не міг вийти з кімнати через паралізуючу тугу.

Святий, над яким сміялася вся столиця

Сто років тому людину, яку нині шанують як святого, освічена публіка вважала посміховиськом. Про те, як праведний Іоанн Кронштадтський відповідав на гоузування, варто знати кожному, хто вступає в суперечку про віру.

Час погасити світло в передпокої

Ми занадто звикли ховати втому за маскою сильної людини. Справжня зустріч із Богом починається там, де більше немає сил прикидатися.