Три факти розпалювання проти УПЦ від верхівки влади

Проти УПЦ розпалюється ненависть. Фото: Baj.bay

Як ми знаємо, проти намісника Лаври порушили справу за ст. 161 п.2 за розпалювання релігійної ненависті. Причина – він назвав Сергія Думенка самосвятом і розкольником. Це нібито образило релігійні почуття його прихильників. Не будемо коментувати це. Просто наведемо для порівняння кілька прикладів риторики від найвищих представників влади в Україні, сказаних останнім часом.

1. Михайло Подоляк, речник Офісу Президента: «Ви подивіться на суб'єктів, які мають статус митрополитів (УПЦ – Ред.) і працюють як агенти. Якщо ти постійно на зв'язку з куратором із ФСБ – то ти агент, ти порушуєш закони України».

2. Нардеп Соломія Бобровська: «Будемо відверті, УПЦ – це агентурна мережа РФ».

3. Олексій Данилов, голова РНБО: «Ми не будемо терпіти, що вони (УПЦ – Ред.) цілують у чоло Путіна. З 1991 року були величезні помилки, коли цій інституції видавалося безліч земельних ділянок».

Здається, за нинішніх умов медійної істерики проти УПЦ будь-які реальні факти роботи архієреїв і священників на ФСБ негайно було б оприлюднено. Якщо розголосу немає, немає і фактів. А отже, будь-які подібні заяви – це наклеп і розпалювання ненависті до УПЦ. Причому набагато більш очевидні, ніж у випадку з намісником Лаври. Ну а Данилівські «поцілунки у чоло Путіна» – це просто якийсь потік свідомості, взірець риторики ненависті.

І, звичайно, ці три випадки – «крапля у морі». Від порошенківських політиків і представників ПЦУ подібні заяви вкидаються кожні кілька днів. Вони навіть не розуміють, що це все – стаття КК, їх просто «несе».

Зрозуміло, що за кожне своє слово будь-яка людина буде нести відповідальність. А особливо за слово проти Церкви та її служителів. Бог сказав: «Не торкайтеся помазаних Моїх, і пророкам Моїм не чиніть зла».

Ми маємо усвідомлювати, що проти УПЦ ведеться масштабна руйнівна робота, де ніхто не обирає засоби. І наше завдання – залишатися їй вірними. Тому що, хто зберігає вірність Церкві – зберігає вірність Богу.

Читайте також

Про ситуацію в Святогірській лаврі

Після вбивства ченця Варсонофія та замаху на вбивство ще двох насельників монастиря багато патріотів заявили, що цей злочин вчинили ворожі диверсанти.

Ти ж щасливий? Тоді навіщо щось змінювати?

Опитування КМІС ніби говорить владі США: подивіться, українцям подобається так жити. Вони не просто всім задоволені, вони щасливі. Їм не потрібен ніякий мир, навіщо щось змінювати?

Портрет «совісті нації»

Шевчук пафосно розмірковує про унікальність української нації та цінність людського життя. І водночас підтримує тотальну мобілізацію, яка цю саму націю перемелює.

ПЦУ в Лаврі: коли «замість хору співає магнітофон»

Парафіян з Лаври вигнали, ченців до храмів не пускають. Зате є жменька «ченців» ПЦУ.

Вбивство у Святогірську, про яке не можна говорити

Логіка підказує, що Зеленському про вбивство ченця доповіли того ж дня.

Трагедія у Святогірській лаврі: сповідництво чи ні?

Вбивці прийшли до монастиря і, почувши у відповідь: «Слава нашому Господу Богу», почали вбивати. Важливо, що жертвам надавали вибір: вони могли відповісти «правильно» і уникнути розправи.