Румуни поставили Фанар на «розтяжку»?

Патріарх Варфоломій. Фото: rbc.ua

Її Синод заявив, що «визнання нової автокефалії належить всій Православній Церкві, що досягається Томосом про визнання автокефалії, підписаним без жодної різниці всіма Предстоятелями автокефальних Православних Церков».

Сказано це було у контексті визнання Македонської Церкви. Але контекст тут ширший.

З моменту утворення ПЦУ Фанар невпинно просував тезу, що вона, як «перша без рівних», має право дарувати автокефалію Церквам, бути верховним суддею у спірних питаннях і взагалі – «керувати процесом».

На численні заклики Предстоятелів та ієрархів Церков скликати всеправославний собор з приводу ПЦУ Варфоломій відповідав одне й те саме – рішення прийняте та обговорювати там нічого. Ваша справа – підкоритись і визнати Епіфанія. Церкви мовчать, але не підкоряються.

А з автокефалією Македонської Церкви щось пішло не так. Після видачі Томоса Сербським патріархатом македонців визнали Антіохійська, Болгарська, Польська, Руська, Українська, Румунська, а також Церква Чеських Земель та Словаччини. Всі вони називали цю Церкву «Македонською» (як у Томосі сербів), а не «Охридською архієпископією» (найменування в «синодальному акті» Фанара).

А тепер румуни дипломатично заявляють, що очікують від Фанара ініціювання (консультацій) та видачі остаточного Томосу про автокефалію, щоб «висловити всеправославний консенсус із цієї теми визнання автокефалії».

З одного боку – реверанс у бік Варфоломія. Але тут вже проста логіка: якщо буде прийнято всеправославний консенсус щодо македонців – то такий самий має бути і по Україні.

Читайте також