Православ'я і ЛГБТ: перший пішов?
Собор Фінляндської Церкви підтримав права ЛГБТ і прихильників ідеології гендера.
На початку жовтня Україну відвідала делегація лютеранських єпископів із скандинавських країн, з якими приїхав і предстоятель Фінляндської Церкви Константинопольського Патріархату архієпископ Ілія. Усі вони, як заведено, зустрілися з Сергієм Думенком і навіть відвідали службу в Михайлівському, яку очолили Фінляндський первоієрарх і Сергій Думенко.
Тоді в редакції СПЖ випадково побачили висловлювання про ЛГБТ однієї лютеранської єпископеси і вирішили промоніторити інших. І ось тут з'ясувалося несподіване: практично всі гості в тій чи іншій формі підтримують гей-ідеологію: ходять на «прайди», вивішують райдужні прапори у своїх храмах, а то й закликають до легалізації одностатевих шлюбів.
Звісно, промоніторити позицію по ЛГБТ Фінляндського предстоятеля нікому і на думку не спало. Як виявилося, даремно.
Наприкінці листопада в Гельсінкі пройшов Собор Фінляндської Церкви, на якому, серед інших питань, була розглянута «Ініціатива церковної ради про визнання і захист прав сексуальних і гендерних меншин».
Собор ухвалив рішення схвалити цю ініціативу.
Аргументація не особливо оригінальна: Церква – це Тіло Христове. Виключення з нього гомосексуалістів, «заперечення їхньої ідентичності – завдає болю не лише цим людям, але калічить саме співтовариство, ранить Церкву і позбавляє її повноти, робить слабшою».
«У Церкві всі – абсолютно всі, незалежно від статі, сексуальної орієнтації, етнічного походження, кольору шкіри, стану здоров'я, соціального становища і т.д. – повинні почуватися в безпеці», – сказано в тексті Собору.
Іншими словами, людина, яка практикує очевидно гріховний спосіб життя, не повинна виправляти свій гріх. Цей гріх прирівнюється до національності, кольору шкіри, стану здоров'я та іншому. А сама Церква без таких грішників «стає слабшою»
Не так давно архієпископ Ілія обурився мирним планом США, тому що в ньому могла бути прописана вимога до української влади припинити гоніння на УПЦ. Він побачив у цьому прояв «несправедливості».
У таку ось дивну епоху ми живемо. Православний первоієрарх виступає проти права мільйонів християн сповідувати Христа так, як це робили їхні предки вже тисячу років, зате піклується про права в Церкві гомосексуалістів.
І ще. Навряд чи в автономній Фінляндській Церкві прийняли б такий скандальний документ без відмашки зі Стамбула. Швидше за все, це тест на терпимість. Якщо православний народ промовчить, варто чекати таких же соборних рішень і в інших місцях.
