Чому одні святі шануються більше інших?
Фото: svoboda.org
Богдан Шепітько
Відповідає протоієрей Тарасій Забудько:
- Для того, щоб відповісти на ваше запитання, слід спочатку розібрати етимологію слова «святий».
Так, в церковно-слов'янською мовою це слово вказує на людину, яка «понад ятий», тобто, узятий понад, з неба. Подібне значення має і грецьке слово «Агіос», що означає «неземний», а давньоєврейське «кодеш» говорить про відокремленість та інаковість.
Таким чином, «святий» – це той, хто взятий з неба, неземний і відокремлений, тобто, бути святим – означає бути Божим.
Можна сказати, що в святій людині, або через святу людину, діє Своєю благодаттю Сам Господь Бог. Отці Церкви говорять, що святість – це відновлення в собі образу Божого, уподібнення Йому (звідси слово «преподобний»). А значить, святий – це той, хто прагне до єднання з Богом, до єдності з Ним.
З іншого боку, для православного християнина, бути в повному розумінні слова святим може тільки Бог. А значить, ніхто з нас, будучи при здоровому розумі і тверезій пам'яті, не назве себе «святим». Навпаки, справжня праведність виявляє себе в смиренні і розумінні своєї гріховної сутності. Це означає, що «святою» людину може назвати тільки Церква. Вірніше, назвати святою його можуть і окремі члени Церкви, але ось визнати – тільки церковна повнота.
У Символі Віри сказано, що ми віримо в «єдину, святу і соборну Церкву», яка складається з різних людей, а її Святість – це дар Божий.
Саме тому, можна сказати, що в очах Божих немає «великих» чи «менших» святих, бо кожен з них – це Його чадо, яке реалізувало в собі головне покликання людини, що полягає в уподібненні Творцю. У цьому сенсі і шанування їх повинно бути однаковим.
Але на ділі ми з вами спостерігаємо дещо іншу ситуацію. Так, деякі святі ще за земного свого життя допомагали людям в певних ситуаціях. Святий Агапіт Києво-Печерський, святі Кипріян і Іустина, преподобні Петро і Февронія – кожен з них вважається помічником в якихось потребах або життєвих ситуаціях. Це не означає, що іншим святим не можна або марно молитися під час хвороби, або під час нападу злих духів, або для зміцнення сім'ї – і можна, і потрібно. Але у перерахованих нами угодників Божих були особливі дари, дані від Бога і тому звернення до них не є чимось незвичайним.
Однак слід зазначити, що є приклади, які ніякого раціонального пояснення не мають. Так, кажуть, що святий Іоанн Хреститель, якому відрубали голову, допомагає від головного болю. Інші святі допомагають від ще якихось ситуаціях і вважається грішним чи неправильним молитися комусь іншому. Так ось, нічого, крім дикого марновірства і образи як святих так і Бога в подібних випадках немає.
Бог, як і Його угодники – це не кава-автомат, видача продукту у якого залежить від правильності натиснутої кнопки. Бог дивиться на серце людини, на її здатність до покаяння, зміни свого життя. Саме ці фактори є визначальними для здійснення просимого. Вони на першому місці.
Звичайно, слід пам'ятати, що і святі, до яких ми звертаємося в молитвах, беруть участь безпосередньо в наших потребах і обставинпх. Більш того, своїм теплим ставленням до одним святого, ми в жодному разі не ображаємо інших святих. Тому, що святість виключає гординю, образливість або роздратування.
Так що, люблячи, наприклад, Серафима Саровського, ми не уражаємо святителя Ігнатія Брянчанінова, наприклад. Точно так само і по відношенню до інших святих. Багато з них близькі до нас своїм душевним складом, характером, темпераментом, церковним служінням, аскетичними подвигами, освітою, сімейним станом, ще чимось. І з ними ми відчуваємо близький зв'язок, відчуваємо до них особливу прихильність або любов. В цьому нічого поганого немає.
Єдине, на що б хотілося звернути увагу, так це на необхідність вивчення життєписів подвижників благочестя. А то дуже часто виходить так, що святителя Миколая шанують тільки тому, що ні про кого іншого із святих нічого не знають. Упевнений, що читаючи про інших видатних подвижників, ми зможемо не тільки істотно збільшити свої духовні знання, а й кількість тих святих, до яких будемо вдаватися в різних обставинах. Все-таки, що б хто не говорив, але їх молитва перед Престолом Всевишнього дуже важлива для життя кожного з нас.
Читайте також
Чи існує в Церкві молитва на «перейменування»?
Багато хто чув про «молитву на наречення імені» і вважає її способом змінити долю або просто взяти нове ім'я. Протоієрей Вадим Гладкий про позицію Церкви з цього питання.
Чому Церква вважає турботу про природу моральним обов'язком?
Разом з протоієреєм Вадимом Гладким розбираємо, чому одних технічних заходів захисту екології недостатньо, якщо душа уражена егоїзмом.
Бог Старого Завіту «жорстокий»? Як Він став «Богом-Любов'ю»?
Разом з протоієреєм Вадимом Гладким розбираємо, чому Бог Синаю здається «караючим», а Христос – «милосердним».
Чи актуальні старозавітні пророки сьогодні і в чому їхня головна місія?
Протоієрей Вадим Гладкий про те, що служіння пророків – не передбачення майбутнього, а жива совість народу.
Як Православна Церква ставиться до другого шлюбу?
Протоієрей Вадим Гладкий про те, чому Церква не вітає, але допускає повторні шлюби, і як правильно ставитися до особливого чину вінчання другошлюбних?
Нейромережі та творчість: як не втратити образ Божий?
Чи існує ризик втрати людиною творчого потенціалу у зв'язку з розвитком нейромереж і як нам зберегти в собі подобу Божу? Розмірковує архімандрит Маркелл (Павук).