В УПЦ пояснили, як спілкуватися з родичами інших конфесій

Архимандрит Феодосий (Марченко). Фото: sobor.in.ua

Намісник Благовіщенського чоловічого монастиря УПЦ міста Ніжин архімандрит Феодосій (Марченко) розповів, як спілкуватися з неправославними родичами. Про це пише«Фома в Україні».

Говорячи про те, як православному віруючому потрібно себе вести з родичами, які перейшли в іншу конфесію, настоятель зазначив, що неправославні повинні «поважати позицію православних так, як і вони поважають перехід в іншу конфесію, хоч і можуть бути вкрай не згодні з таким необачним вчинком».

«Саме життя покаже, якою має бути дистанція, але різко переривати спілкування не варто або варто тільки в крайніх ситуаціях, коли воно буде більше шкодити, ніж приносити обопільну користь.

Тут можливі різні варіанти, від крайнього неприйняття віри один одного, аж до стирання допустимих меж, коли погляди інославної сестри можуть негативно впливати на власний православний світогляд і коливати членів сім'ї в їх вірі», – сказав ігумен.

«Думаю, що це вагомий привід зміцнитися у власній віровчальній позиції і проявити свою любов до сестри в практичному житті. Адже православ'я краще за все не доводити, а показувати і виявляти. А це найкраща форма проповіді в таких делікатних ситуаціях», – додав він.

Говорячи про те, чи може неправославний родич бути хрещеним православної дитини, він зазначив: «Якщо людина переходить в іншу конфесію, вона, по суті, відрікається від тієї віри, в якій була хрещена. Тому, як вона може бути хрещеною православній дитині? Віри різні. Адже не в Православ'ї ж вона його буде виховувати! По суті, це профанація самого Таїнства Хрещення. Тому, мовляв, хрещений є певною запорукою правильного (православного) духовного зростання людини, але ніяк не єретичного або розкольницького».

Як повідомляла СПЖ, раніше протоієрей Діонісій Дунаєв розповів, чи можуть молитися за нас праведні померлі родичі.

Читайте також

Після ганьби в Чернівцях Вселенському Патріарху варто втрутитися – клірик УПЦ

Протоієрей Олександр Клименко вважає, що Патріарх Варфоломій повинен був відреагувати на вчинки своїх духовних чад ще до появи звернень від постраждалих священників.