Кадило. Філософське оповідання про пономарство

   Я православний алтарник. Зрбразив свої переживання та страхи тут. Алтарники, браття, не треба зазнаватися. 

  Сказка ложь да в ней намек, пономаришкам урок...

                   Кадило
Як я люблю запах ладану !- говорив молодий пономар.
Настоятель засміявся !

-Та невже ! Яка ж благочестива гутовіра
Ти впевнений ?
- так Батюшка
- А чи не говориш ти мені це через чєловєкоугодцитво ?
- ні, отче.
Настоятель сказав:
- тобто ти вважаєш себе любителем церковності ?
- ні, я недостойний. Я маю бути смиренним і не маю права говорити таке
- А як ти тоді про це говориш, ти ж знаєш щось про кадило і ладанєц ?
- Кадило є символом... пономар розказав довгу лекцію...
- Я бачу ти багато знаєш.
- Ні
- Ну тоді не буду давати тобі новий стихар
- Отче, та я ж так гарно розповів.
- Ні, знаєш ти багато, але брехун. Постій краще з народом, вийди з ВІВТАРЯ.

 

    Автор       Orthobereza(я)

Читайте також

Найбільший крах майбутніх стовпів Церкви

Вражаюча історія радикального перелому доль двох непримиренних опонентів, які пережили тотальне руйнування его заради зустрічі з Богом.

Таємний вівтар у лабораторії Ніколи Тесли

Пророчі прозріння великого сербського вченого виросли з досвіду православної молитви. Наукова творчість як співпраця людини з Творцем.

Встреча Спасителя на дне личного ада

Бунт Ернеста Гемінґвея проти космічного сирітства

Трагічна дата нагадує про невиліковну тугу великого письменника за втраченим Творцем. Приховані богословські мотиви стоїчного кодексу честі людини без Бога.

Пастка дешевого благочестя

Відповідь о. Павлу Островському на закиди про «розкольників з УПЦ»