Кадило. Філософське оповідання про пономарство
Я православний алтарник. Зрбразив свої переживання та страхи тут. Алтарники, браття, не треба зазнаватися.
Сказка ложь да в ней намек, пономаришкам урок...
Кадило
Як я люблю запах ладану !- говорив молодий пономар.
Настоятель засміявся !
-Та невже ! Яка ж благочестива гутовіра
Ти впевнений ?
- так Батюшка
- А чи не говориш ти мені це через чєловєкоугодцитво ?
- ні, отче.
Настоятель сказав:
- тобто ти вважаєш себе любителем церковності ?
- ні, я недостойний. Я маю бути смиренним і не маю права говорити таке
- А як ти тоді про це говориш, ти ж знаєш щось про кадило і ладанєц ?
- Кадило є символом... пономар розказав довгу лекцію...
- Я бачу ти багато знаєш.
- Ні
- Ну тоді не буду давати тобі новий стихар
- Отче, та я ж так гарно розповів.
- Ні, знаєш ти багато, але брехун. Постій краще з народом, вийди з ВІВТАРЯ.
Автор Orthobereza(я)
Читайте також
Де зникає цнотливість, там зникає людяність
Цнотливість – не про заборони. Це про людей, на яких можна спертися, не боячись, що вони підведуть.
Яка віра істинна?
Більшість людей, які залишаються за порогом храму, досить гостро ставлять собі питання: яка віра істинна, адже існує безліч релігійних течій?
Найбільший крах майбутніх стовпів Церкви
Вражаюча історія радикального перелому доль двох непримиренних опонентів, які пережили тотальне руйнування его заради зустрічі з Богом.
Таємний вівтар у лабораторії Ніколи Тесли
Пророчі прозріння великого сербського вченого виросли з досвіду православної молитви. Наукова творчість як співпраця людини з Творцем.