Чи обов'язково жертвувати на храм десятину?

Величина і частота пожертвувань повинні перебувати у злагоді з можливостями християнина. Фото: tsn.ua

Сергій Сіверін

Відповідає протоієрей Ігор Рябко:

– Благословення Боже про обов'язкову жертву десятини від доходу на храм було явлено в старозавітних постановах. Коли християнство прийшло на Русь, то багато людей дотримувалися цієї традиції. Матеріальним свідченням існування цієї традиції була Десятинна церква, побудована на десяту частину доходів князя. Пізніше ця традиція благополучно зійшла нанівець, але пожертвування на утримання храму завжди були і залишаються священними.

За логікою церковної традиції, храм і притч повинні утримуватися на пожертвування парафіян храму. І якщо сьогодні хтось вирішить дотримуватися традиції віддавати десяту частину доходів на храм, то, принаймні, гріхом це не буде. Інша справа, що таке далеко не завжди можливо. Адже не рідко в наші дні буває, що чоловік і сам ледве зводить кінці з кінцями, і з великим трудом може прогодувати свою сім'ю. А тому цю норму життя Церква віддала на розсуд нашої совісті і благочестя в залежності від наших можливостей.

До того ж, у десятину, присвячену Богу, може входити не тільки грошова пожертва на храм. Сюди б я відніс і будь-які форми доромоги храму, а також благодійництво та добро, спрямовані на допомогу ближньому. 

Господь приймає кожну добру справу як прояв нашої любові до Бога і ближнього. Навіть коли у нас немає матеріальних засобів, як десятину ми можемо віддавати наш час життя, присвячуючи його молитві за стражденних і прояву духовної і моральної підтримки тим, хто її потребує.

Читайте також

Чи існує в Церкві молитва на «перейменування»?

Багато хто чув про «молитву на наречення імені» і вважає її способом змінити долю або просто взяти нове ім'я. Протоієрей Вадим Гладкий про позицію Церкви з цього питання.

Чому Церква вважає турботу про природу моральним обов'язком?

Разом з протоієреєм Вадимом Гладким розбираємо, чому одних технічних заходів захисту екології недостатньо, якщо душа уражена егоїзмом.

Бог Старого Завіту «жорстокий»? Як Він став «Богом-Любов'ю»?

Разом з протоієреєм Вадимом Гладким розбираємо, чому Бог Синаю здається «караючим», а Христос – «милосердним».

Чи актуальні старозавітні пророки сьогодні і в чому їхня головна місія?

Протоієрей Вадим Гладкий про те, що служіння пророків – не передбачення майбутнього, а жива совість народу. 

Як Православна Церква ставиться до другого шлюбу?

Протоієрей Вадим Гладкий про те, чому Церква не вітає, але допускає повторні шлюби, і як правильно ставитися до особливого чину вінчання другошлюбних?

Нейромережі та творчість: як не втратити образ Божий?

Чи існує ризик втрати людиною творчого потенціалу у зв'язку з розвитком нейромереж і як нам зберегти в собі подобу Божу? Розмірковує архімандрит Маркелл (Павук).