ЗМІ США: Безбожники готові додати до календаря нових мучеників із УПЦ

Митрополит Онуфрій. Фото: dw.com

В американському виданні Orthodox Reflections опублікували статтю «8 прикладів брехні, розказаної ворогами Української Православної Церкви», де критикуються дискримінаційні дії влади України проти УПЦ.

Автор статті зазначає, що в міру загострення ситуації навколо УПЦ поширюється багато брехні, щоб відвернути увагу від жахів, що продовжуються. Далі він у статті розвінчує вісім найбільш кричущих прикладів брехні.

Влада та українські ЗМІ заперечують, що УПЦ переслідують, та заявляють, що все це просто «російська пропаганда». А переходи громад та/або майна з УПЦ до ПЦУ мають добровільний характер.

«Побиття, закриття святинь, самовільні арешти, насильницька передача майна, перешкоджання діяльності УПЦ, спроби насильно назвати УПЦ "чужим" суб'єктом – якщо це не вважати переслідуванням, то що це?», – запитує ЗМІ. 

Брехнею №2 автор статті, Микола − член вікаріату західного обряду (Антіохійська Церква), вважає те, що прихильники ПЦУ – добрі люди.

«У ПЦУ та тих, хто її підтримує, кам'яні серця. Вони могли дивитися, як на вулицях вбивають духовенство і паству митрополита Онуфрія, і тріумфувати або, принаймні, знайти спосіб виправдати вбивства. Де немає любові та співчуття, там немає Православ'я», – пише він.

Автор Orthodox Reflections констатує, що багато з цих людей, включаючи духовенство, постійно говорять про демократію та права людини для всіх, від іранських жінок до угорських дисидентів. Для всіх, крім українських християн, які, на їхню думку, недостойні будь-якого співчуття.

Брехня №3, на думку автора, те, що УПЦ – «російська» Церква. Розвінчуючи цю брехню, автор звертається до проповідей Олександрійського патріарха Феодора, який співслужив із головою ПЦУ, і про церковну ситуацію в Україні говорить як про протистояння двох Церков: українська (ПЦУ) проти російської (Московський Патріархат). «УПЦ − українська церква, яку очолює корінний українець Митрополит Онуфрій... УПЦ підтримує українську війну як матеріально, так і молитвою. Але вороги УПЦ, як у Православній Церкві, так і поза нею, відмовляються визнавати істину, а натомість вдають, що правовірні українці насправді росіяни», – пише він.

Автор статті нагадує, як, ким і для чого була створена ПЦУ, та каже, що до 2018 року (рік утворення структури Думенка) усі Православні Церкви світу, включаючи Константинопольську та Олександрійську, визнавали Митрополита Онуфрія братом-ієрархом, а його Українську Церкву – повністю канонічною Помісною Православною Церквою в Україні. Однак зараз, в результаті «змови», поширюється «брехня про те, що УПЦ - "російська", а ПЦУ − українська. Ця клята брехня продовжує повторюватися до нудоти апологетами українського уряду, ПЦУ, американської політики та Константинопольського патріарха».

Ще однією дивною брехнею отець Миколай називає твердження, що УПЦ відмовилася приєднатися до нової «національної» церкви через російський етнофілетизм. Він зазначає, що УПЦ щоразу пояснювала, чому не може співслужити з ПЦУ, і жодне з пояснень не мало відношення до вірності Москві. 

Полемізує автор статті також із твердженням, що в УПЦ повно агентів ФСБ та зрадників, тому вона заслуговує на закриття. Його опоненти наводять аргументи щодо результатів обшуків представників УПЦ силовиками. 

«Преса регулярно публікує наклепницькі історії про ієрархію УПЦ під такими яскравими заголовками, як: "Абсолютний доказ політичної відданості митрополита Онуфрія Росії". І остаточним доказом виявляється… богословська книга з його особистої бібліотеки, надрукована у Росії».

«Але навіть за наявності винних осіб покарання всієї Церкви за дії небагатьох все одно було б грубим порушенням свободи віросповідання. Колективне покарання невинних людей ніколи не вважалося доречним у світі. Чи погоджуються такі дії з війною за "свободу" та "демократію"?», – запитує отець Миколай.

Автор статті прямо каже, що США несе відповідальність за створення ПЦУ, і про те, що це зробили без урахування бажання та потреб реальних українців. На його думку, ПЦУ було створено з політичних та зовнішньополітичних (підтримка США) причин.

Тезу про те, що український народ підтримує гоніння на УПЦ, в Orthodox Reflections також ставлять під сумнів. Він наводить статистику, що до війни 70 відсотків населення України підтримувало канонічну Церкву. Внаслідок війни багато українців бігли до інших країн. У відповідь УПЦ відкрила парафії за кордоном. Їх десятки. Крім того, мільйони громадян України досі ідентифікують себе як члени УПЦ, незважаючи на переслідування.

«Навіть якщо УПЦ є релігійною меншістю, свобода віросповідання гарантується всім. Ви не можете позбавити людей їхніх прав людини "демократичним" голосуванням у парламенті чи президентським указом. Деякі фундаментальні права, такі як вільне віросповідання, ніколи не можуть бути скасовані за допомогою "демократичних" процесів. Хіба американські платники податків витрачають сотні мільярдів доларів і ризикують ядерною війною, щоб підтримати релігійні переслідування в Україні, яких ми ніколи не зазнаємо вдома?», – резюмує автор.

Як повідомляла СПЖ, в ефірі американського каналу Fox News показали численних вірян, які зібралися в день Собору преподобних отців Києво-Печерських у Києво-Печерській лаврі. Журналіст Такер Карлсон розкритикував дії Президента України Володимира Зеленського щодо УПЦ та обурився, що про гоніння на Церкву в Україні мовчать християнські лідери.

Читайте також