Чи прийде СБУ до когось, окрім УПЦ?
Роман Грищук. Фото: pogliad.ua
На проповідях він нібито «принижував релігійні почуття» представників інших конфесій, зокрема, «ображав почуття» тих, хто «виявив бажання святкувати Різдво 25 грудня». Ми переглянули вказані проповіді священника. Пастирську оцінку – побачили, коректну критику представників ПЦУ та влади – побачили. Але «розпалювання», тобто образ і ненависті на адресу інших конфесій, не побачили.
Для порівняння кілька останніх публікацій у ЗМІ про вигнання УПЦ з Лаври.
«24 канал»: «Кінець агентам?»
«Freedom»: «Геть біса мерседеса»
«5 канал»: «ФСБ-шні попи просто так з Лаври не підуть».
А ось риторика представників ПЦУ. Роман Грищук називає священників УПЦ «москворотими», «бикуватими московськими попами», які співають на службах «по-русмірному». Олександр Дедюхін називає ченців Лаври «нечистю», яку треба «вигнати». Георгій Коваленко каже, що Лавра – це «резиденція російських спецслужб».
Чи все це тягне на 161 статтю КК? Безперечно, так. Чи прийде до всіх цих людей СБУ? Безперечно, ні. І ми всі знаємо чому.
Читайте також
Хто зруйнував і хто відновив Лавру: ролик Мінкульту випадково видав правду
Пропаганда Мінкульту про Києво-Печерську лавру несподівано сказала правду.
Тернопільська публікація про Покров: провал календарної реформи?
Новий календар, запроваджений ПЦУ та УГКЦ за підтримки влади, значна частина віруючих не приймає.
Погони чи ряса: хто пише сценарій для «борців» з УПЦ?
Усе вказує на те, що і Веліар, і Пшеничний – звичайні виконавці чужого сценарію. Питання лише в одному – сценарист носить погони чи рясу?
Убити людину до народження можна, після – ні. Чому?
Діти – це найпривілейованіша частина суспільства. І водночас у цьому самому суспільстві дітей офіційно дозволено вбивати – причому масово.
Нагородження нащадків більшовиків у Лаврі
Саме при заповіднику в Лаврі знущалися над мощами преподобних, влаштовували в храмах музей атеїзму, а у вівтарях розміщували туалети.
«Виродки» і «тупі тварини»: борці з УПЦ добралися до дітей
Історики, вивчаючи наш час, будуть дивуватися: як інформаційну політику величезної країни могли так довго визначати настільки дрібні, злобні та нікчемні люди?