Що таке «неупокоенна душа?
Фото: uazmi.media
Андрій Козуб
Відповідає протоієрей Володимир Пучков:
- Прочитав ваше запитання і якось відразу згадалося Філатовське: «Де шукати і як добути те, чого не може бути. Адже його на світі немає, скільки землю не копить».
В обивательському розумінні неупокоенної душі, як якоїсь сутності, яка тиняється по світу, оскільки після тілесної смерті їй не знайшлося місця ні в раю, ні в пеклі, забави заради лякає панянок, «являється» шизофреникам і хмільним, а також дозволяє на собі заробити різним «екстрасенсам», «медіумам» і бабкам з дідами, вона вдає із себе саме це – те, чого немає і бути не може. З дуже простої причини: душі померлих перебувають або в раю, або в пеклі і більше ніде. Тинятися по світу вони не можуть незалежно від того, як вони жили, як померли і у що вірили.
Втім, якщо спробувати осмислити вираз «неупокоенна душа» з церковної точки зору, то ми можемо сказати, що будь-яка душа, яка не досягла вічного спокою в Царстві Божому, є неупокоенною. Адже пекло – це місце вічних мук, про який вже тут упокій можна говорити? Однак знову нагадаю: такі душі не тиняються по світу, вони перебувають в пеклі. Безвихідно.
Читайте також
Як навчитися любити Бога всім серцем, усіма думками і всією душею?
Про те, як полюбити Того, Хто тебе створив, розмірковує протоієрей Василій Кучер.
«Нехай воскресне Бог»: чому ми говоримо про минулу подію як про майбутню?
Лінгвістичні та богословські особливості відомої молитви розбирає протоієрей Василій Кучер.
Як пережити втрату духівника?
Відхід наставника – величезне випробування. Протоієрей Вадим Гладкий про те, як впоратися з втратою духівника і чому ця подія – крок до духовного дорослішання.
Чи існує в Церкві молитва на «перейменування»?
Багато хто чув про «молитву на наречення імені» і вважає її способом змінити долю або просто взяти нове ім'я. Протоієрей Вадим Гладкий про позицію Церкви з цього питання.
Чому Церква вважає турботу про природу моральним обов'язком?
Разом з протоієреєм Вадимом Гладким розбираємо, чому одних технічних заходів захисту екології недостатньо, якщо душа уражена егоїзмом.