Боже, дякую Тобі, що я не такий, як ці феофаніївці

Священник Георгій Максимов. Фото: Правмир

Зараз тема №1 серед православних – загроза вигнання УПЦ із Києво-Печерської лаври. Підтримку братії висловлюють у багатьох Помісних Церквах, говорять про це і в РПЦ. Але не всі. Є окрема категорія священнослужителів, яка називає нинішні події якоюсь відплатою за «беззаконний» Собор у Феофанії.

Богослов і голова місіонерського відділу Екзархату в Африці о. Георгій Максимов заявив, що «Господь попустив нинішню атаку на Лавру з боку гонителів», щоб не допустити там варення мира «новими розкольниками під керуванням м. Онуфрія». На його думку, саме для цього Бог зараз «позбавив Лавру свого захисту», «пазл склався».

У поданні о. Георгія Бог позбавляє мільйони віруючих їхньої головної святині, аби не допустити там варення «беззаконного» мира. Пояснення екстравагантне. Ось тільки тут не може не виникнути питання – а чому тоді Бог позбавляв Свого захисту десятки й сотні захоплених храмів ще до «розкольницької Феофанії», коли в них поминали патріарха? Чому Бог дозволив обстріл Святогірської лаври? Чому допустив повне знищення її скитів, смерті їхніх насельників? І багато ще може бути подібних «чому». Чи може на ці запитання відповісти о. Георгій, та й взагалі хтось інший?

Досі пам'ятають випадок, коли на Літургії в Трапезному Блаженніший Онуфрій розлив частину Крові з Чаші (його підштовхнув один із ієрархів, якому стало погано). О. Георгій назвав це тоді «врозумленням» від Бога за те, що він нібито «примушував відмовитися від поминання патріарха» тих, хто це робив.

Максимов – авторитет для багатьох у РПЦ. Але читаючи його висловлювання, не може не вражати впевненість у праві говорити від Бога, транслювати Його волю. Так, можна сказати, що богослов у своїх висновках спирається на церковні закони. Але найвищий Божий закон – це любов. А любов не буде декларувати свою «правоту» людині, яка потрапила в біду. Любов їй поспівчуває і допоможе. Як у євангельській притчі допоміг самаритянин людині, побитій розбійниками, коли священник і Левит пройшли повз нього.

А слухаючи о. Георгія та інших законників, які повчають УПЦ зі своїх комфортабельних московських кабінетів, на думку спадає інша притча, яка сьогодні прозвучала б так: «Боже, дякую Тобі, що я не такий, як ці феофаніївці».

Читайте також