Сьогодні в небезпеці кожна парафія УПЦ
Коли озвірілий натовп приходить до храму, труїть людей сльозогінним газом, витягує за руки та ноги священників, зриває скуфію з єпископа і захоплює святиню, інакше як ганьбою це назвати складно.
І це відбувається не на окупованій території, а на «патріотичному» Прикарпатті, за тисячу кілометрів від фронту. За повного потурання поліції. А напередодні зовсім поряд, у Кордишеві на Тернопільщині, бандити спалили храм УПЦ коктейлями Молотова.
Сьогодні спільними зусиллями ЗМІ, медіа та влада з віруючих УПЦ зробила «ворогів народу», яких дозволено ображати, цькувати, бити та відбирати їхнє майно. Поки що не дозволено вбивати. Але цей бар'єр дуже і дуже тендітний і може зламатися будь-якої миті. Згадаймо хоча б публічні побажання смерті від акторів «95 кварталу».
Ті, хто роками ненавидів УПЦ, наразі отримали для реалізації цієї ненависті всі важелі. І ми повинні усвідомлювати – ні поліція, ні будь-хто інший нас не захищатимуть. А тому сьогодні в небезпеці – кожна парафія УПЦ. І дуже шкода, що наша влада не розуміє, що через це у величезній небезпеці вся країна.
Читайте також
Про те, як Собор УПЦ у Феофанії «перетворився на безчинне зборище»
Усі образи на адресу Собору – ніби це було «зборище», «бруд», «піна» та інше – тримаються не на канонах і не на фактах, а лише на емоціях їхніх авторів.
До якої України ми рухаємося?
Влада вже прямим текстом говорить, що з демографією в Україні – катастрофа, що працювати нікому вже зараз.
Свята Русь стає мусульманською?
У Росії сотні тисяч мусульман вийшли на вулиці святкувати Курбан-байрам. А що ж Україна?
Голос із могили
Ієрарх, який називає себе «главою Православ'я», таємно спілкувався з особою, яку сам же визнав анафемою, і вів з нею переговори про входження до своєї Константинопольської Церкви.
Лавра як інтер'єр для іменин
Будь-яка служба Епіфанія в Лаврі – це просто виїзний захід за принципом «все своє ношу з собою», де сама Лавра використовується як фон, орендоване приміщення.
У чому різниця між Думенком і «патріархом» Никодимом?
Різниця між Думенком і Кобзарем не в наявності чи відсутності апостольської спадкоємності або духовних дарувань і не в глибині богословських пізнань.