Захоплення у Львові: пацани, демократія є? А якщо знайду?

Парафіян УПЦ вигнали з їхнього собору у Львові. Фото: скрін трансляції в інстаграм на сторінці митрополита Філарета

Вранці 50 осіб зайшли до храму просто під час літургії, зірвали богослужіння і влаштували «голосування» за перехід в ПЦУ. З ними прийшов «священник» ПЦУ, який одразу провів «службу». Після чого поліція разом із голосуючими виштовхала справжню громаду на вулицю. Всередині працює «комісія» з приймання-передачі майна собору структурі Думенка.

Про подію гордо повідомив голова облдержадміністрації Максим Козицький: «Зараз у храмі ставлять остаточну крапку в існуванні тут так званого московського патріархату. Парафіяни приймають рішення про перехід до ПЦУ. Сподіваюся, вже найближчим часом ця церква стане Гарнізонним храмом ПЦУ».

А напередодні мер Львова Садовий сказав, що у громади собору є два шляхи: «офіційно стати Українською церквою або ж пройти процес націоналізації. Усі необхідні для цього документи вже підготовлені». Судячи з усього, храм «націоналізували». Ну просто як чекісти сто років тому.

Що тут сказати. Якщо в «переходах» у часи Порошенка ще хтось намагався вдавати, що голосують члени релігійної громади, то зараз ніхто з цим не «париться". Просто під прикриттям поліції приходить група тітушні, проводить «голосування» та виштовхує громаду в шию.

Пацани, демократія є? А якщо знайду?

Читайте також

Як Епіфаній став наступником «окупанта»

У системі координат ПЦУ владика Іоанн був живим втіленням тієї самої «духовної окупації» України та Києво-Печерської лаври, з якою вони сьогодні так героїчно борються.

Придворні конфесії України: совість чи ЛГБТ?

«Московських попів» стануть клеймити не лише за відмову переходити в ПЦУ, не лише за юліанський календар, але й за «гомофобію».

Патріарх Варфоломій вважає українців носіями «руського мира»?

Предстоятель Константинопольської Церкви прибув до Вільнюса, щоб представити новопризначеного екзарха Литви – єпископа Тамісського Панарета.

Урок для сучасної Церкви з глибини віків

У святителя Леонтія було відсутнє бажання бути «своїм» для місцевої влади та іновірців.

Про те, як Собор УПЦ у Феофанії «перетворився на безчинне зборище»

Усі образи на адресу Собору – ніби це було «зборище», «бруд», «піна» та інше – тримаються не на канонах і не на фактах, а лише на емоціях їхніх авторів.

До якої України ми рухаємося?

Влада вже прямим текстом говорить, що з демографією в Україні – катастрофа, що працювати нікому вже зараз.