Притча: про нечесного крамаря. Притча святителя Миколи Сербського
Фото: m.123ru.net
Однак діти його були хворі, і він витрачав багато грошей на лікарів і ліки. І чим більше він витрачав на лікування дітей, тим більше він обманював своїх покупців. Але чим більше він обманював покупців, тим сильніше хворіли його діти.
Одного разу, коли Ізмаїл сидів один у своїй лавці, повний тривог про своїх дітей, йому здалося, що на мить розкрилися небеса. Він підняв очі до неба, щоб подивитися, що там відбувається. І бачить: стоять ангели біля величезних ваг, відміряють всі блага, якими Господь наділяє людей. І ось підійшла черга сім'ї Ізмаїла.
Коли ангели стали відміряти здоров'я для його дітей, вони кинули на чашу ваг здоров'я менше, ніж було гир на вагах. Розгнівався Ізмаїл і хотів гримнути на ангелів, але тут один з них обернувся до нього і каже: «Правильна міра. Що ж ти сердишся? Ми недодаємо твоїм дітям рівно стільки, скільки ти недодаєш своїм покупцям. І так ми виконуємо правду Божу».
Ізмаїл рвонувся, неначе його мечем прокололи. І став він гірко каятися у своєму тяжкому гріху. Відтоді став Ізмаїл не тільки правильно зважувати, але завжди додавав з надлишком. А до дітей його повернулося здоров'я.
Притча святителя Миколи Сербського
Читайте також
Вода для серця: Чому Екзюпері писав про Хрещення, сам того не знаючи
Ми всі зараз блукаємо через пустелю втоми. Перечитуємо «Маленького принца» перед святом Богоявлення, щоб зрозуміти: навіщо нам насправді потрібна Жива вода.
Літургія під завалами: Про що мовчить зруйнована Десятинна церква
Князі втекли, еліта випарувалася. У палаючому Києві 1240 року з народом залишився лише невідомий митрополит, який загинув під уламками храму. Хроніка Апокаліпсису.
Святиня в кишені: Навіщо християни носили свинцеві фляги на шиї
Вони йшли пішки тисячі кілометрів, ризикуючи життям. Чому дешева свинцева фляжка з олією цінувалася дорожче золота і як вона стала прообразом нашої «тривожної валізки».
Чужі у своїх палацах: Чому Еліот назвав Різдво «гіркою агонією»
Свята минули, залишилося похмілля буднів. Розбираємо пронизливий вірш Т. С. Еліота про те, як важко повертатися до нормального життя, коли ти побачив Бога.
Бог у «крисані»: Чому для Антонича Вифлеєм переїхав у Карпати
Лемківські волхви, золотий горіх-Місяць у долонях Марії та Господь, що їде на санях. Як Богдан-Ігор Антонич перетворив Різдво з біблійної історії на особисте переживання кожного українця.
Розповіді про давню Церкву: становище мирян
У давнину громада могла вигнати єпископа. Чому ми втратили це право і стали безправними «статистами»? Історія великого перелому III століття.