Притча: про нечесного крамаря. Притча святителя Миколи Сербського

Фото: m.123ru.net

Однак діти його були хворі, і він витрачав багато грошей на лікарів і ліки. І чим більше він витрачав на лікування дітей, тим більше він обманював своїх покупців. Але чим більше він обманював покупців, тим сильніше хворіли його діти.

Одного разу, коли Ізмаїл сидів один у своїй лавці, повний тривог про своїх дітей, йому здалося, що на мить розкрилися небеса. Він підняв очі до неба, щоб подивитися, що там відбувається. І бачить: стоять ангели біля величезних ваг, відміряють всі блага, якими Господь наділяє людей. І ось підійшла черга сім'ї Ізмаїла.

Коли ангели стали відміряти здоров'я для його дітей, вони кинули на чашу ваг здоров'я менше, ніж було гир на вагах. Розгнівався Ізмаїл і хотів гримнути на ангелів, але тут один з них обернувся до нього і каже: «Правильна міра. Що ж ти сердишся? Ми недодаємо твоїм дітям рівно стільки, скільки ти недодаєш своїм покупцям. І так ми виконуємо правду Божу».

Ізмаїл рвонувся, неначе його мечем прокололи. І став він гірко каятися у своєму тяжкому гріху. Відтоді став Ізмаїл не тільки правильно зважувати, але завжди додавав з надлишком. А до дітей його повернулося здоров'я.

Притча святителя Миколи Сербського

Читайте також

Вода для серця: Чому Екзюпері писав про Хрещення, сам того не знаючи

Ми всі зараз блукаємо через пустелю втоми. Перечитуємо «Маленького принца» перед святом Богоявлення, щоб зрозуміти: навіщо нам насправді потрібна Жива вода.

Літургія під завалами: Про що мовчить зруйнована Десятинна церква

Князі втекли, еліта випарувалася. У палаючому Києві 1240 року з народом залишився лише невідомий митрополит, який загинув під уламками храму. Хроніка Апокаліпсису.

Святиня в кишені: Навіщо християни носили свинцеві фляги на шиї

Вони йшли пішки тисячі кілометрів, ризикуючи життям. Чому дешева свинцева фляжка з олією цінувалася дорожче золота і як вона стала прообразом нашої «тривожної валізки».

Чужі у своїх палацах: Чому Еліот назвав Різдво «гіркою агонією»

Свята минули, залишилося похмілля буднів. Розбираємо пронизливий вірш Т. С. Еліота про те, як важко повертатися до нормального життя, коли ти побачив Бога.

Бог у «крисані»: Чому для Антонича Вифлеєм переїхав у Карпати

Лемківські волхви, золотий горіх-Місяць у долонях Марії та Господь, що їде на санях. Як Богдан-Ігор Антонич перетворив Різдво з біблійної історії на особисте переживання кожного українця.

Розповіді про давню Церкву: становище мирян

У давнину громада могла вигнати єпископа. Чому ми втратили це право і стали безправними «статистами»? Історія великого перелому III століття.