О манипуляции общественным мнением в соцопросах
Соцсопрос. Фото: Любимый Херсон
Типичная украинская социология по религии в двух очевидных картинках. На первой надо поглядеть на последнюю цифру, где негативная оценка тупо увеличена в три раза и так далее и гуляет по сайтам без пересчёта и перепроверки (я её первоначально нашел на сайте ПЦУ). С момента публикации пресс-релиза прошло 10 дней, и либо он настолько никого не интересует, что никто не увидел грубой опечатки, либо всё это сохраняется сознательно в пропагандистских целях. На второй картинке - как составители опроса понимают «объективность» в составлении опроса. В объяснении что такое ПЦУ (а жителям это до сих пор надо разъяснять) – они пишут, что она образована с «частью архиереев УПЦ». Ну да, с целыми 2 из 80. С сороковой частью. КМИС проводивший опрос - одна из самых пропорошенковских, среди в целом «патриотических» украинских социологических служб и эти манипуляции это ещё раз подтверждают.
Но в целом занятно, как социологи устраивают выборы среди населения главы объединенной украинской православной церкви (т.е. УПЦ, ПЦУ и УГКЦ), хотя данный вопрос в реальности не стоит и близко. Это такой фантастически прямой способ манипуляции общественным мнением, что даже удивительно.
Для тех, кто не понимает в чём дело, я объясню. Это примерно, как в РФ проводить среди населения опрос о том, кто должен возглавить объединенную партию российских демократов - Явлинский или Навальный. Или Жириновский тоже может поучастовать в этом, ведь он тоже демократ, пусть и «либеральный». При этом должно решать этот вопрос всё население страны, а не те кто пречисляют себя к демократам, или либерал-демократам. И уж тем более не выделяются вопрос - кто из этих опрошенных реально обладает членским билетом партий, которые социологи предлагают слить вместе - а значит может оказать хоть какое-то влияние на этот гипотетический (но партиями никак не планируемый) процесс. А платит за этот опрос почему то Администрация Президента.
Использован пресс-релиз КМИС от 8.07.2020.
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади