Великдень у захопленому соборі Хмельницького: де люди?
Собор у Хмельницькому
Тоді іподиякон із парафіянами силою вивели провокатора, що напав на священнослужителя і зірвав у храмі літургію.
Через два тижні настав Великдень. На фото видно тих із 1300, хто голосував і прийшов на великодню службу. Їх – трохи більше 40-50 чоловік. І це при тому, що Великдень – найбагатолюдніша служба у році, коли до храму приходять навіть ті, хто в інші дні й поріг його не переступлять.
У коментарях під трансляцією каналу ТВ7 десятки коментарів, де люди дивуються – а де ж усі «хто переводив» собор? Де ті, що та прагнули «української церкви»?
«Гей, люди, де ви?», «Віряни де?», «А куди поділися люди?», «Храм просто переповнений)))) Більше тисячі проголосували за перехід? Де хоча б десята частина цих голосувальників?», «Не завезли ще людей», «Людно», «Вони здатні лише забирати храми, а там уже як буде», «А де ваші вірні?», «Людей немає».
Зазвичай наприкінці треба писати якусь мораль. Але тут, здається, і так все очевидно.
Читайте також
Про те, як Собор УПЦ у Феофанії «перетворився на безчинне зборище»
Усі образи на адресу Собору – ніби це було «зборище», «бруд», «піна» та інше – тримаються не на канонах і не на фактах, а лише на емоціях їхніх авторів.
До якої України ми рухаємося?
Влада вже прямим текстом говорить, що з демографією в Україні – катастрофа, що працювати нікому вже зараз.
Свята Русь стає мусульманською?
У Росії сотні тисяч мусульман вийшли на вулиці святкувати Курбан-байрам. А що ж Україна?
Голос із могили
Ієрарх, який називає себе «главою Православ'я», таємно спілкувався з особою, яку сам же визнав анафемою, і вів з нею переговори про входження до своєї Константинопольської Церкви.
Лавра як інтер'єр для іменин
Будь-яка служба Епіфанія в Лаврі – це просто виїзний захід за принципом «все своє ношу з собою», де сама Лавра використовується як фон, орендоване приміщення.
У чому різниця між Думенком і «патріархом» Никодимом?
Різниця між Думенком і Кобзарем не в наявності чи відсутності апостольської спадкоємності або духовних дарувань і не в глибині богословських пізнань.