Про легалізацію проституції

Легалізація проституції на державному рівні робить всіх співучасниками гріха. Фото: Facebook

Народний депутат від партії «Слуга Народу» Галина Третьякова – та сама, яка закликала стерилізувати одержувачів соцдопомоги, щоб не народжували «неякісних» дітей, – знову відзначилася скандальними заявами. Вона закликала легалізувати проституцію. Основний аргумент – що, мовляв, це і так існує, навіщо ж забороняти цю справу і віддавати її на відкуп кримінальним елементам. Плюс, треба якось захистити бідних «жриць» блуду і розпусти.

«Людина, що працює в цій сфері, потім буде вимагати від держави пенсійне забезпечення, – заявила Третьякова. – Якщо з нею щось станеться, наприклад, нещасний випадок, що призведе до інвалідності, і це потребує догляду, соціальні служби будуть підключатися. Соцзахист покриває будь-якого громадянина України».

На це треба відповісти наступне: блуд є гріх, і гріх смертний. Віруюча у Христа людина не може брати участь у цій справі ні в яких формах. Так, Господь говорив фарисеям: «митники та блудодійки випереджують вас у Боже Царство» (Мт. 21, 31). Але йдуть, покаявшись у своєму гріху, а не перебуваючи в ньому. Легалізація ж проституції на державному рівні робить всіх членів суспільства, всіх громадян України мимовільними співучасниками цього гріха.

Діяльність тих же соціальних служб, про які говорить Третьякова, оплачується з держбюджету, який формується з податків, що стягуються з кожного з нас. І виходить, що кожен громадянин України буде якоюсь мірою оплачувати послуги повій зі своєї кишені. Тому православні християни повинні заявити, що вони відмовляються в цьому брати участь.

Третьякова каже, що в проституції, «є приниження, є елементи торгівлі людьми. Ці елементи треба прибрати». Їй та іншим прихильникам легалізації проституції пора зрозуміти, що приниження полягає в самій проституції, а не в тому, що вона не легалізована, і що «елементи торгівлі людьми» притаманні проституції як такі, незалежно від того, легалізована вона в державі чи ні.

«Слугам народу» треба думати не про те, як легалізувати що-небудь кримінальне, а про те, як зробити, щоб людей не тягнуло до цього способу заробляння грошей.

Читайте також

Коли у переслідуваннях Церкви дісталися рівня комісарів

Боротьба ПЦУ та держави з вірянами УПЦ набуває абсолютно абсурдних форм.